«Незалежність не дорівнює вседозволеності»

В рамках третього модуля програми професійного розвитку для адвокатів «Адвокат майбутнього», який присвячений комунікації в адвокатській спільноті, проведено онлайн-опитування адвокатів на тему «Незалежність адвоката у професійній діяльності та професійних асоціаціях». Адвокатка та експертка Програми Юлія Лісова підготувала аналітичний матеріал  на основі опитування, який був вперше опублікований у виданні «Юридична Газета»

Метою опитування було зрозуміти, як адвокати оцінюють стан своєї професійної незалежності, яке значення вона має та які ризики їй загрожують.

Більшість опитаних адвокатів сприймають професійну незалежність не як самоцінність, а як гарантію дотримання принципу верховенства права. Наприклад, на переконання адвокатів (86 % опитаних) справедливе правосуддя, у якому дотримується принцип верховенства права, неможливе без такого учасника як незалежний адвокат. Адже тільки незалежний адвокат  може повноцінно забезпечувати змагальність процесу. Разом з тим, більшість опитаних ( 61% опитаних) переконана, що з дотриманням принципу незалежності адвоката в Україні є проблеми.

Чи впливає стан незалежності адвокатської діяльності на реалізацію принципу верховенства права при здійсненні правосуддя?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чи існують в Україні проблеми реалізації / загрози незалежності адвоката у професійній діяльності?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цікаво, що серед складових незалежності опитані адвокати крім передбачених законом гарантій незалежності, відсутності стороннього тиску на адвоката та адвокатську спільноту, велику увагу приділено особистим якостям та характеристикам адвоката та  адвокатури. На думку опитаних самі адвокати є у великій мірі відповідальними за стан своєї професійної незалежності. Так, запорукою незалежності відповідно до опитування є такі якості адвокатів, як впевненість у собі та своїх знаннях, професіоналізм, принциповість, порядність, чесність, відповідальність перед собою та суспільством,  постійне навчання, впевненість у своєму співтоваристві, відчуття захищеності, дотримання правил адвокатської етики, фінансова незалежність.

Серед проблем та загроз незалежності адвоката також були виділені зовнішні та внутрішні. До зовнішніх адвокати, зокрема, віднесли  загальний  незадовільний стан правосуддя, кримінальні переслідування адвокатів, дисциплінарний тиск на адвокатів, відсутність реальної відповідальності за порушення гарантій адвокатської діяльності, ототожнення адвоката з клієнтом та низька правова культура суспільства, несправедлива система оподаткування. До внутрішніх – небажання самих адвокатів працювати над незалежністю, відсутність єдності адвокатури, наявність несвідомих непрофесійних адвокатів та недосконала процедура доступу до професії, відсутність реакції органів адвокатського самоврядування на порушення гарантій адвокатської діяльності, не ініціювання адвокатами публічних обговорень існуючих проблем в адвокатурі та суспільних процесів, недосконалість правил адвокатської етики, які зокрема обмежують право критикувати стан адвокатури.

Обговорюючи результати опитування учасники «Адвокат майбутнього» дійшли висновку, що основним захистом незалежності адвоката є дотримання самим адвокатом законів та його добра репутація. Вирішення інших проблем також знаходиться у так званому колі впливу адвокатської спільноти, але робота над їх вирішенням вимагає від самої адвокатури відповідності високим етичним та професійним стандартам, а також єдності та ініціативності.

Матеріал, викладений у цій статті – це особисті погляди автора. Вони не є офіційною позицією програми «Адвокат Майбутнього», Асоціації правників України, Всеукраїнського об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.