Стаття Максима Братовченка «Новий Закон про ТОВ: Усунення Прогалин чи Революція?»

Випускник програми «Адвокат Майбутнього» Максим Братовченко проаналізував новий закон про ТОВ для інтернет-ресурсу Протокол:

Бізнесмени, юристи та бухгалтери давно вже звикли до такої форми юридичної особи як товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Цей вид підприємства на Україні існує стільки ж, скільки і сама держава Україна, з 1991 року. Правовою основою для існування ТОВ був Закон України «Про господарські товариства». Цей Закон старіший за  Конституцію, Цивільний кодекс та багато інших нормативних актів, до яких ми вже давно звикли. Без перебільшення, довгий час він був корпоративним кодексом господарських товариств.

І ось 6 лютого 2018 року, Верховна Рада України прийняла новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі Закон про ТОВ). Щоб оцінити важливість цієї події, наведу невелику статистику.

Станом на 1 березня 2017 року Україна нараховує майже 1,2 млн юридичних осіб. За організаційними формами кількісно перемагають товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) — їх 539,4 тис, тобто майже половина від усіх юридичних осіб.

Враховуючи те, що переважна кількість цих ТОВ діють на підставі «стандартних» статутів, в яких є тільки необхідний мінімум, а також останні тенденції в змінах до законодавства, прийнятий Закон стає дуже актуальним.

Перш за все, Закон про ТОВ за своєю структурою нагадує статут. У зв’язку з цим, є ймовірність, що модельний статут, який неминуче буде приведений у відповідність з цим Законом, буде практично його копією. Для тих, кому модельний статут підходить для їхніх корпоративних взаємовідносин, перейти на нові норми регулювання буде нескладно.

А от усім іншим необхідно звернути увагу на відповідні статті в Законі.

З обов’язкових вимог до статуту товариства прибрали вимоги про зазначення складу учасників товариства та їхніх часток, порядок формування статутного капіталу, предмет і цілі діяльності, а також ряд інших вимог. Простіше вказати список того, що тепер обов’язково потрібно:

– найменування;

– органи управління, їхня компетенція та порядок прийняття рішень;

– порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Все інше — за бажанням. Безумовно, для нормальної роботи товариства цього не достатньо, але свобода вибору — це добре.

Яка ж практична користь від відсутності списку учасників в статуті товариства? Перш за все – це зміна складу учасників без внесення змін до статуту. Державному реєстратору, в цьому випадку, буде подаватись лише протокол загальних зборів учасників та відповідна заява про внесення змін. Товариство зможе заощадити на нотаріальному посвідченні підписів учасників на статуті, на виготовленні нової редакції статуту, а також не буде необхідності збирати всіх учасників у нотаріуса, що іноді є достатньо проблематичним.

Корпоративний договір.У попередньому Законі цей договір мав назву «договір про реалізацію прав учасників» і порядок його укладення і виконання був прописаний більш докладно. Однак основні принципи перекочували і в новий Закон. Взаємовідносини учасників не зачіпають інтереси держави і суспільства, тому скорочення регулювання таких відносин в новому Законі є позитивним. Як і раніше, корпоративний договір не відноситься до установчих документів.

Договір про створення товариства. Якщо хтось ще пам’ятає, раніше цей договір мав назву установчого, і в цьому його суть. Він потрібен на етапі створення ТОВ. Іноді так буває, що процес створення ТОВ складний і розтягнутий у часі: різні види внесків, засновники фізичні та юридичні особи, іноземні інвестиції. Для того, щоб прописати обов’язки кожного із засновників зі створення ТОВ, передбачити гарантії, терміни і відповідальність, логічно укласти договір про створення ТОВ. Цей договір діє до дня державної реєстрації ТОВ, якщо інше не передбачено самим договором або не випливає із суті зобов’язань. Цей договір також не є установчим документом.

Набагато більш детальне регулювання отримав розділ про формування статутного капіталу, його збільшення і зменшення. В цілому, процес формування статутного капіталу залишився незмінним: так само учасники можуть вносити до статутного капіталу гроші, майно, цінні папери та інше майно, яке оцінюється самими учасниками. Так само розмір частки учасника повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості цієї частки до загального розміру статутного капіталу. З нового, Закон про ТОВ передбачає можливість обумовити в статуті товариства обмеження на зміну співвідношення часток учасників. Тобто про які б зміни статутного капіталу не йшлося на чергових загальних зборах учасників, співвідношення часток учасників залишиться незмінним. Поміняти таку норму в статуті можна тільки одноголосним голосуванням. Ще однією цікавою нормою є контроль товариства за своєчасним формуванням статутного капіталу. Тепер до шестимісячного терміну на оплату частки учасника, якщо інший термін не передбачений статутом, виконавчий орган товариства може додати ще місяць. Якщо по закінченню цього місяця учасник не сплатив або не повністю оплатив свою частку, виконавчий орган повинен скликати збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

  1. виключити учасника-боржника зі складу учасників;
  2. зменшити статутний капітал на розмір не оплаченої частки учасника-боржника;
  3. перерозподілити неоплачену частину між іншими учасниками без зміни розміру статутного фонду і сплата такої заборгованості іншими учасниками;
  4. ліквідувати товариство.

Відразу необхідно сказати, що зазначені варіанти породжують більше запитань, ніж дають відповідей щодо проблеми заборгованості за вкладом.

Перший варіант — виключення учасника-боржника. Статутний капітал при цьому зменшується чи залишається незмінним? Зменшення статутного капіталу — це вже інше можливе рішення, але в ньому не зрозуміло, що відбувається з боржником. І, нарешті, третій варіант — перерозподіл неоплаченої частки між іншими учасниками і сплата ними заборгованості, але знову нічого не сказано про учасника-боржника, якого, в цьому випадку, логічно виключити. Заповнювати ці прогалини і недомовленості в Законі про ТОВ доведеться, мабуть, вже в статутах.

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесківтакож зазнало змін. Тепер необхідно буде двічі проводити збори учасників. На перших зборах учасники прийматимуть рішення про збільшення статутного капіталу, суми збільшення, реалізацію/нереалізацію переважного права учасників на внесення додаткових вкладів, внесення внесків третіми особами та інші процедурні питання. На других зборах будуть затверджувати результати внесення вкладів і приймати рішення про остаточний розмір статутного капіталу.

Термін на внесення додаткових вкладів учасниками товариства в межах реалізації переважного права учасників на внесення додаткових вкладів встановлюється загальними зборами, але не може тривати більше року. Термін на внесення додаткових вкладів третіми особами і учасниками в загальному порядку становить шість місяців, якщо зборами не встановлений менший строк. Таким чином, між першими і другими зборами може пройти до півтора року.

На відміну від збільшення статутного фонду за рахунок додаткових внесків, де учасники мають право змінити співвідношення часток і/або прийняти нових учасників, збільшення за рахунок нерозподіленого прибутку не може змінити склад учасників або співвідношення їх часток.

Не менш цікаве регулювання отримала процедура зменшення статутного капіталу.

Раніше кредитори товариства, отримавши повідомлення про зменшення статутного капіталу товариства, мали право вимагати дострокового виконання зобов’язань та відшкодування збитків. Тепер, отримавши повідомлення про зменшення статутного капіталу та якщо зобов’язання не забезпечені заставою, поручительством або гарантією, кредитори будуть давати товариству 30 днів для прийняття, на його розсуд, одного з таких рішень:

– забезпечення зобов’язань шляхом укладання договору про забезпечення;

– дострокове виконання і припинення зобов’язань;

– укладання іншого договору з кредитором.

Якщо товариство не прийняло жодного із зазначених рішень, кредитори вправі вимагати дострокового виконання зобов’язань та відшкодування збитків.

Якщо кредитор ніяк не відреагував на повідомлення про зменшення статутного капіталу товариства, вважається, що він не вимагає здійснення додаткових дій по виконанню зобов’язань перед ним.

Це далеко не всі новели нового Закону про ТОВ. Змін зазнали процедури реалізації переважного права учасників як на сплату додаткових внесків, так і під час продажу часток, вихід учасників з товариства, виплата дивідендів, компетенція органів управління товариством та їх взаємодія. Всі ці питання будуть розглянуті у наступній частині статті.

Погляди представлені у цій статті, є позицією автора статті, і не є офіційною позицією Програми «Адвокат майбутнього»,  Асоціації правників України, Всеукраїнського об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні»,  Посольства США в Україні, Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

«Адвокат Майбутнього» – дієва мережа адвокатів, що об’єднує лідерів думок адвокатури, які надають правничу допомогу відповідно до найвищих етичних стандартів, є агентами змін у суспільстві та лідерами у професійній спільноті.

Програма «Адвокат Майбутнього» була розроблена протягом 2016-2017 рр. за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» з експертним внеском Канадської асоціації юристів. У 2018 р. Програма «Адвокат Майбутнього» реалізується Асоціацією правників України та Всеукраїнським об’єднанням адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки та проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади та впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти.