Конкурс до Громадської ради контролю при ДБР: інтерв’ю з головою комісії
«Я відчуваю велику відповідальність за майбутній склад Ради, і всі члени конкурсної комісії, як мені видається, зацікавлені в якісному її формуванні», – зазначає Володимир Сущенко, голова конкурсної комісії з відбору членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.
Володимир Сущенко – голова правління громадської організації «Експертний центр з прав людини», науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, Заслужений юрист України та експерт програми «Адвокат майбутнього» з часу її створення.
Зізнається, погодився очолити комісію, аби відібрати якісний склад Ради громадського контролю.
Комісія продовжила термін подачі документів до 6 квітня. І Володимир Миколайович закликає юридичну спільноту проявити активність та подаватися на конкурс.
«Адвокат майбутнього» поспілкувався з Володимиром Сущенком про умови конкурсу та важливість участі громадськості в роботі державних і правоохоронних органів.
– 19 березня повідомлялося, що наразі для участі в конкурсі надіслали документи лише 13 осіб, тоді як Рада повинна складатися з 15. Скільки має податися кандидатів, щоб конкурс відбувся?
– Конкурсна комісія повинна відібрати 30 кандидатів із загальної кількості тих, хто надішле заяви та документи для участі в конкурсі. Це передбачено Порядком формування Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, затвердженим указом президента (від 5 лютого 2020 року – ред.).
Безумовно, чим більше буде кандидатів, тим краще для комісії, – у нас буде можливість вибрати спочатку 30, а потім 15 кандидатів.
Станом на 24 березня, документи подав уже 21 учасник.
– Незначна кількість кандидатів, котрі подались для участі в конкурсі, на вашу думку, пов’язана саме з пандемією і карантинними заходами?
– Мабуть, причин декілька. Звісно, ситуація з пандемією дещо змінила звичайний для всіх спосіб життя, хоча подача документів можлива в електронному вигляді.
Проблема в тому, що про конкурси такого роду знає вузьке коло людей. Як правило, це – громадські активісти, які вже задіяні в громадських радах при інших державних, правоохоронних органах. До слова, до складу Громадської ради контролю при ДБР не можуть входити особи, котрі є членами інших подібних рад, в тому числі Громадської ради доброчесності при Вищий кваліфікаційній комісії суддів.
Про такі конкурси практично не повідомляють засоби масової інформації. Ці ради цікавлять їх лише тоді, коли виникають неприємні історії в їх роботі.
Крім того, про такі конкурси практично не знають в регіонах. Там також є активісти, не гірші, ніж в столиці. Правда, в них можуть виникати сумніви, що вони мають шанси увійти до складу Ради. Тому потрібен розголос, інформування суспільства і заклик усіх бажаючих, особливо з регіонів, подавати свої кандидатури для участі, зокрема, в конкурсі до Ради громадського контролю при ДБР.
– Чи достатньо мотивоване, на вашу думку, громадянське суспільство в Україні, щоб брати участь в роботі цього органу, зважаючи на те, що така робота потребує часу і сил, але є безоплатною?
– Звісно, мотивація – рушійна сила в роботі на громадських засадах. На жаль, громадською діяльністю готова займатися незначна частина громадян. Правда, я завжди керуюсь таким принципом: якщо маєш шанс щось змінити, треба змінювати.
Для тих, хто хоче працювати в Громадській раді контролю при ДБР, важлива небайдужість до боротьби зі злочинністю, прагнення до встановлення ефективної системи правопорядку, а також нетерпимість до політичної корупції.
Мотивацію учасника комісія оцінює на різних етапах конкурсу. Перш за все, вивчає його біографію. Конкурсанти, до речі, можуть подати рекомендаційного листа від будь-якої організації. Крім того, вони пишуть мотиваційного листа, який оцінює кожен член комісії і ставить бали. Після цього ми повинні визначити 30 кандидатів. Вони проходять інтернет-голосування на офіційному сайті ДБР. Таким чином, отримаємо думку громадськості, яку Рада і представляє.
Ще одним елементом оцінки мотивації є есе, за яке члени комісії також ставлять бали. І, звісно, співбесіда, де конкурсанти можуть проявити як свої здібності, так і мотивацію. У підсумку – формуємо фінальний рейтинг учасників, 15 з яких і стають членами Ради.
– Існує стереотип, що беручи участь в роботі навіть громадських рад при державних чи правоохоронних органах, де керівництво призначається здебільшого за політичними домовленостями, можна заплямувати свою репутацію.
– Репутацію можна заплямувати навіть тоді, коли не викинеш сміття в урну…
Самою присутністю в Раді громадського контролю заплямувати репутацію неможливо. Хіба що робити щось таке, що негативно впливатиме на репутацію.
Члени Ради не займаються контролем ДБР, вони оцінюють ефективність роботи бюро. Участь в роботі Ради – це певний старт для тих, хто хоче розвиватися, кар’єрно зростати і, що найголовніше, сприяти розвитку суспільства в цілому.
Разом з тим, не варто легковажно підходити до участі в роботі РГК. Троє з 15 членів ради входять до дисциплінарної комісії ДБР, котра приймає рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників бюро. І представники РГК становлять більшість в дисциплінарній комісії. Не виключаю щодо цієї діяльності певного політичного чи іншого впливу. Хоча все залежатиме від членів РГК.
– Термін повноважень РГК становить два роки, тоді як директор ДБР призначається на чотири.
– Проблема нашого суспільства в тому, що ми персоніфікуємо будь-який орган. Рада оцінює роботу всього бюро, що має дуже розгалужену регіональну структуру. І прив’язувати її діяльність виключно до посади директора – нелогічно. Рада не контролює діяльність директора ДБР. Може хіба заслухати звіт про його діяльність.
Існує стереотип, що якщо йдеться про функцію контролю, то мається на увазі покарання. Хоча основним завданням в роботі подібних громадських рад є допомога, порада, підказка тощо. Важливо працювати усім на єдиний результат, а не намагатися піаритися на цій роботі.
– А директор має можливості впливати на діяльність Ради?
– Жодних. Єдина функція директора щодо Ради – він формально видає наказ про створення Ради на підставі рішення конкурсної комісії і забезпечити приміщенням для роботи Ради. Втім, якщо ми наберемо 15 осіб, у директора немає права не погодитися з нашою думкою.
– Наскільки важлива, на вашу думку, роль громадських рад такого типу, зважаючи на те, що робота деяких з них викликає критику?
– Будь-яка діяльність повинна бути якісною та відповідальною. Відповідальність, перш за все, – це здатність бути чесним перед самим собою, а також перед своїх оточенням (суспільством).
Звісно, все залежатиме від складу Ради. Деякі активісти, беручи участь в такий конкурсах, ставлять собі за мету налагодити контакти з керівництвом, мати доступ до працівників органу. І «відсіяти» таких осіб – якраз завдання нашої комісії. На жаль, навіть один член Ради може себе негідно повести, а тінь падає на всіх.
Зауважу також, що існує кілька умов, за яких повноваження члена Ради припиняються достроково. Серед них: притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією; подання недостовірної інформації для участі у конкурсі; встановлення обмежень щодо членства в Раді;відсутності на засіданнях Ради без поважних причин (більш як два рази підряд). Ці запобіжники дають можливість покласти відповідальність на конкретного члена Ради у випадку, якщо він недобросовісно поставився до участі в конкурсі та до роботи Ради.
Я відчуваю велику відповідальність за майбутній склад Ради, і всі члени конкурсної комісії, як мені видається, зацікавлені в якісному її формуванні. Все залежатиме від кандидатів, котрі візьмуть участь у відборі. А тому закликаю юридичну спільноту, особливо представників регіонів, проявити активність та подаватися на конкурс!
***
Матеріали, викладені у цій статті — це особисті думки автора. Вони не є офіційною позицією ГО «Адвокат майбутнього», ВГО «Асоціація правників України», ВГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають БПД» та Посольства США в Україні.
Програма «Адвокат майбутнього» — дієва мережа адвокатів, що об’єднує лідерів думок адвокатури, які надають правничу допомогу відповідно до найвищих етичних стандартів, є агентами змін у суспільстві та лідерами у професійній спільноті.
Програма «Адвокат майбутнього» була започаткована у 2016 р. і вперше реалізована в межах проєкту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що виконується Канадським бюро міжнародної освіти за підтримки Уряду Канади у співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги. Наразі вона впроваджується і розвивається за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні, Громадською організацією «Адвокат майбутнього», у партнерстві з Асоціацією правників України та Всеукраїнським об’єднанням адвокатів БПД.
