Як Журналістам та Адвокатам Перетворити Спілкування на Благо Для Суспільства

В рамках 4 модуля Адвокат Майбутнього, який присвячений ЗМІ та комунікаціям, тренерки Лариса Денисенко та Тетяна Трощинська розробили та провели опитування серед журналістів та адвокатів щодо комунікації їх взаємного спілкування. Ми підбили підсумки цього дослідження та намагалась з’ясувати, у чому ключ до взаєморозуміння адвокатів та журналістів.

– Ви продажні!

– Ні! Це ви захищаєте покидьків!

В чому ж проблема комунікації журналістів та адвокатів?

Суспільство завжди мало, має і матиме потребу в інформації. Технології XXI століття значно спростили доступ до неї, а її обсяг, який потрапляє до споживача, з кожним днем стає все більшим. Світ вийшов на новий рівень масової комунікації, пов‘язаної з поширенням соціально значущої інформації. Часто саме належний рівень комунікації дозволяє досягти найкращих результатів.

За даними загальнонаціонального опитування Київського міжнародного інституту соціології щодо довіри до соціальних інституцій та груп, 32% українців довіряють українським ЗМІ. Більше Українці довіряють тільки церкві, громадським організаціям та Збройним силам України. Варто взяти до уваги, що основними вимогами споживачів (42%) до інформації в ЗМІ є чесність та достовірність (дані дослідження InMind на замовлення МГО Internews). Переважна більшість українців отримує соціально значущу інформацію саме від українських ЗМІ: телебачення, радіо, друковані та електронні ЗМІ. Тобто саме ЗМІ виступають основним джерелом у сфері інформування, а отже, у формуванні громадської думки, адже інформація від ЗМІ використовується як пізнавальний ресурс, формує уявлення суспільства та його цінності.

На завершальному IV модулі Програми «Адвокат Майбутнього» учасники (адвокати) працювали над темою комунікація зі ЗМІ, яка охоплювала такі підтеми: взаємні стереотипи адвокатів і журналістів; логіка та потреби ЗМІ; етика адвоката й етика журналіста; токсична лексика в комунікації адвоката; баланс між професійною лексикою та доступністю; ототожнення адвоката з клієнтом і суспільне сприйняття.

В рамках Програми було проведено опитування практикуючих адвокатів та журналістів. Мета опитування – дослідити стан комунікації між адвокатами та журналістами.

Комунікація – це завжди двосторонній процес. Відповідальність за її дієвість та ефективність несуть обидві сторони. Не завжди процес комунікації є ефективним, адже між тим, хто доносить інформацію, і тим, хто її сприймає, можуть виникати комунікативні бар’єри. Це можуть бути психологічні перешкоди чи бар’єри відносин, коли існує ворожість та, як наслідок, виникає недовіра до інформації, яка отримується.

Серед адвокатів панує думка, що журналісти «завжди все перекручують», «не компетентні у висвітлюваних питаннях», «монтують інтерв’ю, спаплюжуючи зміст», «полюбляють «смажене» та «джинсу». Також адвокати переконані, що діяльність журналістів «спрямована на заробляння коштів шляхом дискредитації однієї зі сторін (адвоката або суду), «в масовій українській журналістиці відсутні поняття об’єктивність, неупередженість та етика».

Під час опитування адвокати часто звертали увагу та навіть виявляли занепокоєння у тому, що у журналістів відсутній єдиний Кодекс етики, який був би обов’язковим для всіх працівників цієї галузі. Натомість адвокати змушені дотримуватися Правил адвокатської етики та зберігати адвокатську таємницю.

Часто адвокати зазначали, що журналісти перекручують отриману інформацію та викладають її не звертаючи уваги на закони, а також додають до здобутих даних припущення, які суперечать чинному законодавству.

Окрему стурбованість у адвокатів викликає питання ототожнення адвоката з клієнтом. За їхніми словами, «часто саме журналісти перетворюють адвокатів на монстрів та ототожнюють їх з підзахисними». Це викликає занепокоєння, оскільки ЗМІ виконують функцію транслятора інформації. Саме ототожнення адвоката з клієнтом у ЗМІ погано впливає на сприйняття інституту адвокатури. Деякі опитувані адвокати звернули увагу на проблему «нерозуміння журналістами презумпції невинуватості».

Чи довіряєте Ви журналісту/адвокату?

Загалом, на питання про довіру до журналістів 27% опитуваних адвокатів відповіли, що не довіряють журналістам, 72% зазначили, що це залежить від ситуації, лише 1% довіряє журналістам. Водночас на аналогічне запитання про адвокатів 22% журналістів відповіли, що довіряють адвокатам, 71% – залежить від ситуації, 7% опитуваних не довіряють адвокатам.

Згідно з даними опитування, журналісти більше довіряють адвокатам, оскільки «розуміють, що вони зобов’язані захищати свого клієнта». Проте багато журналістів зазначили, що інформація, яку адвокати публічно поширюють, спрямована, передусім, на захист клієнта, а отже, може бути такою, якій не варто повністю довіряти.

Також журналісти звернули увагу на те, що особливу недовіру викликають «адвокати одіозних осіб» або «довіра залежить від того, кого він захищає». Власне, це і є проблемою ототожнення адвоката з клієнтом, про що зазначали адвокати.

Окрім того, журналісти наголошували, що часто адвокати використовують незнання журналістами законів для висвітлення теми винятково на свою користь та користь свого клієнта, при цьому інколи маніпулюючи фактами та вириваючи з контексту норми законів.

Хто я для тебе?

Важливо було дізнатися, як одне одного сприймають журналісти та адвокати (респонденти могли обрати кілька відповідей). Цікаво, що 45% журналістів вважають адвокатів своїми партнерами, 46% – посередниками, 37% – правопросвітниками. Натомість 57% адвокатів сприймають журналістів як партнерів, 58% – майданчиками для піару, 31% – викривачами.

Очікування адвокатів від співпраці з журналістами зосередилися на таких потребах: професіоналізм, неупереджене ставлення, оперативність, об’єктивність. Журналісти очікують від адвокатів комунікації та надання правової інформації, доступності у спілкуванні, допомоги у проведенні журналістських розслідувань та правові коментарі для статей.

Що заважає журналістам та адвокатам вибудовувати комунікативні мости?

На думку журналістів, заважає відсутність контактів та небажання адвокатів спілкуватися, певна закритість адвокатської спільноти, упереджене ставлення адвокатів до журналістів. На думку адвокатів, комунікувати з журналістами їм заважає нестача контактів, негативний досвід колег, бажання журналістів «вирвати з контексту «гаряченьке».

Професійна лексика чи доступна мова?

Важливо, що журналісти в опитуванні звернули увагу на «пташину мову» деяких представників адвокатури. Обрати баланс між професійною та доступною лексикою є одним з найважливіших аспектів у спілкуванні адвокатів з журналістами. Адже часто адвокати не беруть до уваги відсутність знань з правничої термінології не лише у журналістів, а й читачів (слухачів). Часто це заважає адвокату донести ключовий меседж до середньостатистичного представника аудиторії та зацікавити журналіста у подальшій співпраці.

Впродовж навчання на IV модулі Програми тренер Тетяна Трощинська радила адвокатам перед спілкуванням з журналістами спробувати пояснити 8-річній дитині ситуацію, яка готується до висвітлення. Лише у такому випадку можна бути впевненим, що всій аудиторії буде зрозумілий основний меседж.

Підбиваючи підсумки, з впевненістю можна зазначити, що не задоволенні від своєї комунікації обидві сторони. Адже комунікація – це дорога з двостороннім рухом. Однак спілкування журналістів та адвокатів може перетворитися на синергію. Якщо вміло використати наявні в обох сторін інструменти, такі як вплив на суспільну думку (у журналістів) та знання в галузі права (у адвокатів), в результаті можна отримати підвищення рівня правової культури українців, вдосконалення правопросвітницької функції та покращення ситуації з рівнем дотримання прав людини.

Коментарі 

Лариса Денисенко, тренерка Програми «Адвокат майбутнього», правозахисниця, адвокатка, медійниця, письменниця:

«Через невміння говорити, надмірну термінологію у мовленні, токсичну комунікацію спілкування адвокат-журналіст перетворюється на дитячу гру «зіпсований телефон», коли хтось перший промовляє на вухо іншого слово чи фразу, а останній гравець називає почуте, яке зазвичай кардинально відрізняється від вимовленого. Не варто забувати, що так чи інакше саме через журналістів адвокати спілкуються з людьми. Не вихолощуйте ключовий зміст повідомлення своїм мовленням. Будьте щирими, цікавими, зрозумілими, чіткими, логічними, послідовними та лаконічними. Не лийте воду, не стрибайте темами. Відштовхуйтеся від життєвих історій та прикладів. Залиште термінологію в Кодексах, відчуйте себе своєрідним перекладачем з мови законів на людську мову. Точка рівноваги для вашого мовного фуете – звичайна людина, необтяжена юридичною профдеформацією, із забитими інформацією порами, заполітизована і недовірлива. Спробуйте її уявити та поважати».

Тетяна Трощинська, тренерка Програми «Адвокат Майбутнього», ведуча програм та членкиня редакційної ради Громадського радіо:

«Досить часто за плетивом слів ми забуваємо, навіщо взагалі починали говорити. Я дуже люблю цитату відомого німецького філософа Нікласа Лумана: «Комунікація – це зменшення невідомості». Цими словами дуже точно передається сутність комунікації, спрямованої на аудиторію. Ми говоримо не заради процесу, а щоб бути почутим і почути іншого. Адвокати мають своїх клієнтів. Журналісти також мають своїх клієнтів – аудиторію. Якщо про це пам’ятати, буде легше працювати зі ЗМІ. Необхідно просто думати про те, в яких місцях інтереси цих клієнтів можуть перетнутися. Адвокати є дуже важливими агентами правозахисту. Виконувати це важливе завдання їм допомагає знання механізмів ефективної комунікації, довіра та взаємна повага».

Стаття вперше опублікована у виданні «Юридична газета».

Матеріал, викладений у цій статті, – це особисті погляди автора. Вони не є офіційною позицією програми «Адвокат Майбутнього», Асоціації правників України, Всеукраїнського об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади та Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні.

Інформаційна довідка

«Адвокат Майбутнього» – перша всеукраїнська програма професійного розвитку адвокатів, спрямована на розвиток soft skills. Вона була розроблена канадськими адвокатами та адаптована українськими експертами.

Вже розпочався ІІ етап програми. Було відібрано 100 учасників, які протягом 2018 р. пройдуть 4 модулі на теми: «Робота з клієнтом», «Взаємодія адвоката з судом та іншими учасниками процесу», «Комунікація в адвокатській спільноті», «Зв’язки з громадськістю та медіа».

Програма була розроблена протягом 2016-2017 рр. за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» з експертним внеском Канадської асоціації юристів. У 2018 р. Програма реалізується АПУ та Всеукраїнським об’єднанням адвокатів, які надають БПД, за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки та проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади та впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти.