Програма «Адвокат Майбутнього»: Погляди Учасників

Учасники сьомої групи Програми «Адвокат Майбутнього» завершили навчання напершому модулі та поспішили поділитися враженнями від Програми у матеріалі Юридичної Газети:

Володимир Піцикевич, адвокат, к ю н, м. Львів
Тамара Мальована, адвокат, м. Кривий Ріг
Анастасія Шепеленко, адвокат, м. Кропивницький
Кулабіна Марина, адвокат, м. Хмельницький
Дмитро Гладкий, адвокат, м. Запоріжжя
Тетяна Ющенко, адвокат, м. Чернігів

Все більше популярності на теренах держави набирає освітня платформа для адвокатів «Адвокат Майбутнього». Як зазначено на сайті – це унікальна програма професійного розвитку, обміну досвідом та кращими практиками для адвокатів заради посилення їх лідерської ролі у реалізації реформ, розвитку правничої спільноти та утвердження верховенства права в Україні.

За два роки існування програма «Адвокат Майбутнього» об’єднала колег та однодумців, які разом не лише професійно зростають, але і діляться власним досвідом та підтримують один одного. Щоб стати її учасником необхідно заповнити онлайн-заявку, чесно відповісти на вказані в опитувальнику питання та очікувати рішення комісії з відбору учасників. Примітно, що деякі відповіді на питання обмежені обсягом – до 500 символів, відтак, варто ґрунтовно обдумувати свої відповіді перед заповненням анкети. Інформацію про себе необхідно викладати лаконічно, чітко, змістовно, вибравши найбільш важливі моменти, які б дозволи зрозуміти особистість кандидата, його досвід, досягнення, потенціал та життєву позицію. Попереду – нові знання, нові знайомства, нові враження.

Наразі розпочала навчання друга сотня «адвокатів майбутнього». Ми, як учасники групи G7 (літера «G» – перша літера англійського слова «Group», а цифра 7 – порядковий номер групи) хотіли б поділитись враженнями від програми та вже пройденого нами першого навчального модуля під назвою «Робота з клієнтом».

Найперше, що вразило – це склад сформованої групи крізь призму вікового критерію. В деяких випадках вікова різниця між адвокатами становила декілька десятків років: представники різних поколінь виявили бажання разом розвиватись та рости над собою. Це захоплююче. Згодом з’ясувалось, що у групі представлені особи з усіх куточків нашої великої держави, з різним стажем роботи та спеціалізацією. Однак цей факт не завадив позитивній комунікації та перетворенню групи в дружній колектив, оскільки об’єднуючим фактором слугували схожі життєві цінності та бажання професійного розвитку.

Перший навчальний модуль тривав три дні. Навчання проводились у тренінговому режимі, що передбачав викладання тренерами (лекторами) матеріалу, активне залучення учасників групи до обговорення та найважливіше для кожного адвоката – практичний блок роботи. Слід відзначити, що саме практичні заняття надали можливість краще зрозуміти та продемонструвати рівень оволодіння новими знаннями. Проте одразу правильно застосувати отриману інформацію майже нікому не вдавалось, але виявленні недоліки допомогли систематизувати матеріал, краще його обдумати та засвоїти. Набуті навички стали відкриттям до нового рівня спілкування та досягнення якнайкращого результату роботи з клієнтом.

Варто вказати, що цікавим, корисним та пізнавальним стало практичне заняття, на якому кожен з адвокатів перебував у нетиповій для нього ролі, а саме – ролі клієнта. Таке перевтілення допомогло краще відчути позицію «клієнта» та переосмислити процес комунікації «адвокат–клієнт», виокремивши із нього прогалини та недопрацювання.

При цьому найбільшою прогалиною у спілкуванні з клієнтом виявився ефект «пральної машини», до якої так чи інакше потрапляє кожен адвокат. Що це таке? Це ситуація, за якої адвокат разом з клієнтом починає «крутитись в барабані» з клієнтом, переживати та проживати всю його справу від початку і до кінця, перебираючи на себе всі емоції клієнта, що в свою чергу дає небажаний результат як для самого адвоката, так і для справи загалом. Позбутись відчуття «пральної машини» або не переживати його з новим клієнтом на практиці виявляється досить складно. Начебто такі прості речі, але одного розуміння того, що так робити не треба – замало. Для цього необхідні життєвий досвід, практика та правильні установки.

Також важливим моментом є структурування розмови з клієнтом, особливо на такі елементи як: інтерв’ю та консультування. Цікаво те, що якість та ефективність надання правничої допомоги знижується у випадку недотримання послідовності у їх проведенні. Це в свою чергу може стати причиною нерозуміння та нез’ясування справжньої потреби клієнта. Саме адвокат має керувати ходом інтерв’ювання клієнта. Не треба побоюватись марної трати часу. Варто надати клієнту можливість висловитись від трьох до восьми хвилин стосовного того, що його турбує. Це сприятиме побудові розмови у конструктивному руслі та виявленні важливої інформації, адже клієнт, як правило, не виокремлює, не розмежовує важливі для справи факти від власних почуттів. Ефективна робота будується на взаємній довірі, тому над її досягненням необхідно потрудись.

У програмі першого навчального модуля було широко розкрито поняття «емоційного інтелекту», як показника людської здатності до спілкування, вміння усвідомлювати свої емоції та розуміння почуттів інших людей. Величезним рушійним надбанням Програми є робота у групах. Вона надала змогу учасникам на практичних прикладах зрозуміти важливість розвитку емоційного інтелекту для покращення роботи з клієнтом, посилення навичок управління емоціями та керуванням емпатією.

Окрему увагу приділено роботі адвокатів з вразливими групами клієнтів. У ході групової роботи учасники програми виокремили найбільш важливі питання, що ускладнюють спілкування із вказаними категоріями клієнтів та розробили загальні рекомендації для покращення роботи з вразливими групами клієнтів.

Водночас при роботі з клієнтом потрібно завжди пам’ятати про Правила адвокатської етики та неухильно дотримуватись їх. На цьому додатково акцентовано увагу під час навчального модуля та надано завдання для кейсів з етики. Учасники групи були розділені на окремі підгрупи з метою вирішення кейсів та виокремлення найпроблемнішого з них. Після цього кожна з підгруп озвучувала свій кейс та позицію для публічного обговорення в групі. Це були найпалкіші дискусії, так як єдиної правильної відповіді у розв’язку практичних кейсів не існувало. Разом з тим дане заняття продемонструвало, що необхідно бути більш обачнішими у відносинах з клієнтами з метою недопущення порушень Правил адвокатської етики. Правила адвокатської етики є не лише стандартом поведінки адвоката, а й виваженими порадами у спілкуванні, як з клієнтом, так і з колегами.

У кінцевому підсумку трьохденне навчання промайнуло дуже швидко. Заняття були насиченими, пізнавальними, а подекуди дотепними та дуже веселими. Кожен з адвокатів, відкинувши регалії та досягнення, був просто собою – щирим та відвертим. У колективі відчувалась невимушена та дружня атмосфера, яка сприяла навчанню та формуванню позитивних відносин.

Не можна не відмітити бездоганну організацію навчання, оскільки все було продумано до найменших дрібниць. Відчувалось, що в цей проект організатори вклали немало часу, зусиль та знань. А можливо, й душу. Професіоналізм бізнес-тренерки Ірини Глущенкової, експертів Програми «Адвокат Майбутнього» Сергія Гончаренко та Юлії Лісової без перебільшень заслуговують поваги та окремої подяки.

Ми, учасники групи G7 другої сотні програми «Адвокат Майбутнього» раді та горді бути частиною унікальної команди, дієвою мережею адвокатів, яка об’єднує професіоналів, людей, в яких сформовані професійні цінності та установки, адвокатів, які не бояться змін, готових до дискусій, відстоювання своїх поглядів, позицій, переконань.

Шановні учасники другої сотні, Програма «Адвокат Майбутнього» рада отримувати та ділитися з усією спільнотою Програми Вашими успіхами та подіями професійного життя. Чекаємо на Ваші повідомлення за адресою: info@tomorrowslawyer.org.

Погляди представлені у цій статті, є позицією автора статті, і не є офіційною позицією Програми «Адвокат майбутнього»,  Асоціації правників України, Всеукраїнського об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні»,  Посольства США в Україні, Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.