Професійна етика у віртуальному просторі

«Юридична Газета» в межах програми «Адвокат майбутнього» продовжує серію публікацій, присвячених змінам до Правил адвокатської етики (далі — ПАЕ). Метою циклу є спроба неупередженого аналізу зазначених змін з позиції необхідності їх внесення, обсягу, відкритості розробки та затвердження, порядку оприлюднення, змістовності, відповідності міжнародним стандартам адвокатської деонтології та оцінки можливих ризиків для адвокатської спільноти України.

***

Своїми думками з цього приводу ділиться Дмитро Кухнюк, адвокат, к.ю.н., доцент кафедри нотаріального та виконавчого процесу та адвокатури КНУ ім. Тараса Шевченка, експерт програми «Адвокат майбутнього».

Як відомо, звітно-виборний з’їзд адвокатів України 09.06.2017 р. затвердив нову редакцію Правил адвокатської етики, які лише 18.07.2017 р. були оприлюднені на офіційному веб-сайті НААУ. Прикметно, що чергові зміни, внесені до ПАЕ з’їздом адвокатів 15.02.2019 р., були оприлюднені лише 17.04.2019 р. (більш ніж два місяці після прийняття).

Незважаючи на те, що змін зазнали 83,6% норм Правил адвокатської етики від 17.11.2012 р., в юридичних ЗМІ та коментарях у професійних групах у соцмережах вони обговорювалися переважно в частині дотримання норм адвокатської етики у просторах мережі Інтернет. Поведінці адвокатів у соціальних медіа та поширенню інформації в мережі Інтернет присвячено Розділ VIII ПАЕ «Дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет», який складається з чотирьох статей (ст. 57‑60).

Невизначений авторитет

Загалом, цей розділ визначає принципи поведінки адвокатів у соціальних мережах та особливості їх дотримання. Зокрема, у ст. 57 ПАЕ визнається допустимою участь адвоката у соціальних мережах, наводяться приклади, в яких саме мережах, проте зазначається, що адвокат може розміщувати й коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури загалом.

Однак вказана норма ПАЕ не розкриває зміст понять «авторитет адвокатів» та «авторитет адвокатури», а також не містить посилань на нормативні акти, де визначені такі поняття.

На думку автора, поняття «авторитет адвокатів» та «авторитет адвокатури» є оціночними, оскільки їх зміст не визначений у законодавстві про адвокатуру та адвокатську діяльність, а отже, вказані поняття можуть довільно й вибірково тлумачитися уповноваженим органом, залежно від обставин у кожному конкретному випадку. Відповідно до ст. 5 ПАЕ, право їх офіційного тлумачення належить виключно З’їзду адвокатів України та Раді адвокатів України (далі — РАУ). Тлумачення ПАЕ, вочевидь, відбувається також у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно‑дисциплінарних комісій адвокатури (далі — КДКА) та Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури (далі — ВКДКА) під час розгляду питань про дисциплінарну відповідальність адвоката за порушення ПАЕ.

Адвокат та соцмережі

Таким чином, вже у першому реченні розділу ПАЕ, що розглядається (ч. 1 ст. 57 ПАЕ), допустимість участі адвоката у соціальних мережах визначається виключно на основі оціночних понять та залежить від розсуду органів, наділених правом офіційного тлумачення ПАЕ та дисциплінарними повноваженнями.

У ч. 2 ст. 57 ПАЕ міститься імперативна норма, яка зобов’язує адвоката під час користування соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет дотримуватися професійних обов’язків, встановлених рішеннями З’їзду адвокатів України та РАУ. Вичерпний перелік професійних обов’язків адвоката міститься у ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. Зокрема, до них належить обов’язок дотримання присяги адвоката України та виконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 1 та 6 ч. 1 ст. 21 Закону). При цьому Закон не передбачає можливості встановлення додаткових професійних обов’язків адвоката рішеннями З’їзду адвокатів України та РАУ. Відповідні повноваження вказаних органів Законом не передбачені (ч. 7. ст. 54 та ч. 4 ст. 55 Закону).

Таким чином, згідно з ч. 2 ст. 57 ПАЕ, користування адвокатом соціальними мережами залежить від дотримання додаткових професійних обов’язків, встановлення яких не передбачається законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Принципи адвокатської етики та соцмережі

Відповідно до ч. 3 ст. 57 ПАЕ, використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет має відповідати таким принципам: незалежність, професійність, відповідальність, чесність, стриманість та коректність, гідність, недопущення будь-яких проявів дискримінації, толерантність і терпимість, корпоративність та збереження довіри суспільства, конфіденційність.

Зіставлення вказаних принципів з основними принципами адвокатської етики (ст. 6‑13 ПАЕ) свідчить про те, що лише два з них збігаються (незалежність та конфіденційність). Отже, на думку розробників нової редакції ПАЕ, таких принципів як професійність, відповідальність, чесність, стриманість та коректність, гідність, недопущення будь-яких проявів дискримінації, толерантність і терпимість, корпоративність та збереження довіри суспільства адвокати повинні дотримуватися лише у «віртуальному житті». При цьому ст. 58‑60 ПАЕ не розкривають зміст вищевказаних принципів, а лише визначають особливості їх дотримання під час користування соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет.

Прикметно, що затверджуючи попередню редакцію ПАЕ від 17.11.2012 р., Установчий з’їзд адвокатів України вилучив принцип чесності та порядності, який існував у редакції ПАЕ від 01.10.1999 р. Отже, вочевидь, принцип чесності та порядності, який виявився зайвими серед загальних принципів адвокатської етики, став чомусь необхідним під час користування адвокатами соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет. У дещо скороченому та зміненому вигляді цей принцип повернуто до ПАЕ рішенням з’їзду адвокатів 15.02.2019 р.

Більш детальний аналіз вказаних норм ПАЕ свідчить про те, що у процесі підготовки Розділу VIII ПАЕ були частково використані Міжнародні принципи поведінки в соціальних мережах для юридичних професій (IBA International Principles on Social Media Conduct for the Legal Profession), прийняті Радою Міжнародної асоціації юристів 24.05.2014 р. (далі — Принципи IBA) та Правила поведінки адвокатів в інформаційно‑телекомунікаційній мережі Інтернет, затверджені Радою Федеральної палати адвокатів РФ від 28.09.2016 р. (далі — Правила ФПА РФ), які враховують вказані Принципи.

Принципи IBA

У вступі до Принципів IBA зазначено, що ці принципи розроблені з метою сприяння асоціаціям адвокатів та регуляторним органам в усьому світі впроваджувати настанови для юридичної професії щодо поведінки в соціальних мережах, які відповідатимуть правилам професійної етики та морально-етичним нормам. Ці норми є вкрай важливими, адже соціальні медіа слугують майданчиком, завдяки якому правники можуть сприяти здійсненню ефективного правосуддя шляхом залучення до обговорення широких верств населення. Соціальні медіа надають доступ до безмежної аудиторії та відкривають такі нові інструменти як моніторинг правових змін у режимі реального часу та можливість їх обговорення з колегами в усьому світі. Також це вказує на те, що соціальні медіа можуть бути використані неналежним чином, що може нести за собою дисциплінарну відповідальність. Отже, соціальні медіа варто використовувати таким чином, щоб це не шкодило професійним зобов’язанням адвоката та здійсненню ефективного правосуддя загалом.

Зокрема, Принципи IBA визначають шість базових принципів, які мають стати дороговказами для асоціацій адвокатів для подолання потенційних проблем у процесі використання соціальних мереж, а саме: незалежність, доброчесність, відповідальність, конфіденційність, зміцнення довіри до професії в суспільстві та корпоративна політика. При цьому зміст кожного із зазначених принципів докладно визначений у тексті вказаного документа.

Щодо принципу незалежності зазначено, що соціальні медіа створюють ситуації, в яких юристи можуть формувати видимі зв’язки з клієнтами, суддями та іншими юристами. Перед тим як вступати в онлайн-відносини, юристи повинні оцінити професійні наслідки публічної демонстрації зв’язку з клієнтом. Інформація та коментарі, які публікуються в мережі, мають зберігати незалежність професії в усіх її проявах, аналогічно до тих, які діють в реальному житті.

Стосовно принципу доброчесності вказано, що від юристів очікується дотримання найвищих стандартів доброчесності в усіх публічних проявах, враховуючи поведінку в соціальних мережах. Асоціації адвокатів та регуляторні органи мають заохочувати юристів звертати увагу на наслідки, які може нести в собі поведінка в соціальних мережах для їх професійної репутації. Окрім того, прояви в мережі важко контролювати. Наприклад, якщо негативна публікація щодо юриста набере поширення, нівелювати шкоду репутації та професійному реноме такого юриста буде дуже складно. Повідомлення та коментарі, які за своєю природою є непрофесійними або неетичними, можуть сколихнути довіру суспільства до юридичної професії, навіть якщо вони були опубліковані у приватному контексті.

Принцип відповідальності полягає у відповідальному використанні соціальних мереж, зокрема:

  • знання правил використання мереж, специфічних налаштувань конфіденційності та повне усвідомлення наслідків своїх дій незалежно від цих налаштувань;
  • свідоме використання мереж, що полягає у дотриманні правил професійної етики, які діють у відповідній юрисдикції;
  • дотримання належного використання мереж, зокрема аналізу контексту, потенційної аудиторії та вірогідності неоднозначного чи неналежного сприйняття опублікованої інформації або коментаря;
  • дотримання законів та інших нормативних актів щодо реклами професійних послуг з додержанням всіх відповідних правил та обмежень як у реальному житті, так і онлайн;
  • уникнення конфлікту інтересів щодо клієнтів, у тому числі уникнення світоглядних конфліктів, які призводять до непорозумінь з клієнтами не лише на етичному, але й на політичному чи ідейному підґрунті.

Принцип конфіденційності полягає в усвідомленні, що соціальні мережі не є належними платформами для роботи з клієнтськими даними або іншою конфіденційною інформацією. Необхідно розглядати питання конфіденційної інформації клієнта у більш широкому контексті.

Принцип зміцнення довіри до професії в суспільстві полягає в необхідності однаково слідкувати за своєю поведінкою в мережі Інтернет та реальному житті, застосовувати запобіжники та обмеження, аналогічні до тих, що діють у реальному житті, для підтримання образу професіонала, якому можна довірити конфіденційну інформацію та який діє незалежно і неупереджено. Всі публікації мають бути правдивими й такими, що не вводять в оману.

Принцип корпоративної політики полягає в поінформованості всіх співробітників юридичних компаній про чіткі та зрозумілі правила й умови користування соціальними мережами у разі їх корпоративного використання, запровадження ефективної корпоративної політики щодо соціальних мереж з метою транслювання онлайн виваженої та цілісної картини діяльності компанії, відповідно до правил і вимог, закріплених у законах та інших нормативно-правових актах.

Прикметно, що майже в кожному із зазначених Принципів IBA відзначається особлива роль асоціацій адвокатів та регуляторних органів у роз’ясненні значення цих принципів з метою сприяння та заохочення їх відповідального використання представниками юридичної спільноти, а також наголошується на тому, що в онлайн-мережі необхідно застосовувати запобіжники та обмеження, аналогічні до тих, що діють у реальному житті.

Правила ФПА РФ

Правила ФПА РФ до основних принципів діяльності адвоката в мережі Інтернет відносять: професійність, стриманість та коректність, гідність, безпеку, корпоративність. У Принципах IBA та Правилах ФПА РФ докладно розглядається зміст кожного з цих принципів. Окремими розділами у Правилах ФПА РФ врегульовані питання уникнення конфлікту інтересів, дотримання адвокатської таємниці. Поширенню цих Правил на діяльність адвокатських утворень присвячені окремі розділи (розд. 3‑5).

Більш детальний аналіз положень ст. 57‑60 ПАЕ вказує на деякі невдалі та незрозумілі формулювання в тексті згаданих норм, які можуть бути результатом неправильного перекладу Принципів IBA, а також недоречні запозичення з Правил ФПА РФ. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 59 нової редакції ПАЕ, адвокати під час використання соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватися високих стандартів чесності, пам’ятати про наслідки їх невиконання для  професійної репутації та авторитету адвокатури загалом.

Згідно з визначенням у Вікіпедії, чесність — це одна з основних граней людських чеснот, моральна риса, що відображає одну з найважливіших вимог моральності. Чесність включає правдивість, принциповість, вірність взятим зобов’язанням, суб’єктивну переконаність у правоті справи, що проводиться, щирість перед іншими та перед самим собою щодо тих мотивів, якими керується людина, визнання і дотримання прав інших людей на те, що їм належить за законом. Протилежністю чесності є обман, брехня, крадіжка, віроломство, лицемірство. На жаль, зазначене вище положення ПАЕ не містить визначення високих або, навпаки, низьких стандартів чесності. На думку автора, це може призвести до розширеного або звуженого тлумачення цього положення ПАЕ під час оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні КДКА та ВКДКА.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ПАЕ, встановлюючи контакти та спілкуючись у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет, адвокат повинен не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а також особистих суджень щодо позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі. Проте незрозуміло, в який спосіб адвокат повинен не допускати публічного надання коментарів іншими адвокатами у процесі здійснення адвокатської діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 59 ПАЕ, висловлювання адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-які види агресії, ворожнечі та нетерпимості. Незрозуміло, кому, на думку авторів змін до ПАЕ, притаманний правовий нігілізм, будь-які види агресії, ворожнечі та нетерпимості.

Недоречним, на думку автора, є запозичення з Правил ФПА РФ положення про те, що адвокатам у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет необхідно з розумною стриманістю і неухильним дотриманням принципів та норм професійної поведінки адвокатів і традицій української адвокатури ставитися до підписання колективних листів та звернень, а також до участі в інших колективних акціях.

Відповідно до Принципів IBA, особливість соціальних медіа полягає в тому, що вони є зручним майданчиком для обговорення, який надає доступ до безмежної аудиторії, відкриває нові можливості та водночас містить в собі додаткові ризики для юридичної професії. Принципи IBA проводять аналогію з реальним життям та містять рекомендації щодо необхідності слідкувати за своєю поведінкою, як у реальному житті, де основна теза звучить таким чином: «Не робити та не казати в мережі того, чого ви не зробили б та не сказали б у реальному житті».

Автор звертає увагу, що на відміну від Принципів IBA та Правил ФПА РФ, більшість приписів ст. 58‑60 нової редакції ПАЕ сформульовані в імперативній формі. При цьому варто пам’ятати, що відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

  • обов’язок дотримання ПАЕ є одним з професійних обов’язків адвоката (п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону);
  • порушення ПАЕ є дисциплінарним проступком (п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону);
  • систематичне або грубе одноразове порушення ПАЕ спричиняє зупинення права на заняття адвокатською діяльністю від одного місяця до одного року (п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону);
  • таке ж порушення, що підриває авторитет адвокатури України, тягне за собою позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю (п. 4 ч. 2 ст. 32 Закону).

Таким чином, на думку автора, включення до ПАЕ Розділу VIII «Дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет» в нинішній редакції призвело до таких наслідків:

  • істотне обмеження адвоката у свободі висловлювань у соцмережах та в поширенні інформації у мережі Інтернет;
  • визначення допустимості участі адвоката в соціальних мережах виключно на основі оціночних понять та залежно від розсуду органів, наділених правом офіційного тлумачення ПАЕ та дисциплінарними повноваженнями (ч. 1 ст. 57 ПАЕ);
  • можливості встановлення органами адвокатського самоврядування додаткових професійних обов’язків адвоката рішеннями з’їзду та РАУ (ч. 2 ст. 57 ПАЕ) всупереч ст. 21, ч. 7 ст. 54 та ч. 4 ст. 55 Закону;
  • запровадження десяти принципів використання адвокатом соцмереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет, більшість з яких не відповідають принципам ПАЕ, яких адвокат має дотримуватися в реальному житті та інших відносинах (ч. 3 ст. 57 ПАЕ).

З метою виправлення ситуації, що склалася в результаті включення до ПАЕ Розділу VIII «Дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет» в нинішній редакції, на думку автора, необхідно розробити та внести зміни до цього розділу ПАЕ, а саме:

  • вилучити з тексту вказаного розділу незрозумілі та оціночні поняття, які можуть призвести до розширеного тлумачення поведінки адвоката у дисциплінарній практиці КДКА та ВКДКА;
  • принципи використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет привести у відповідність до основних принципів адвокатської етики;
  • вилучити зі статей розділу положення, які суперечать Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
  • вилучити з тексту статей розділу положення, які обмежують право адвокатів на свободу висловлювань, підписання колективних листів та звернень, участі в інших колективних акціях тощо;
  • надати нормам розділу переважно рекомендаційний характер.

Попередній матеріал Дмитра Кухнюка за посиланням

***

Матеріал, викладений у цій статті – це особисті думки автора. Вони не є офіційною позицією ГО  «Адвокат майбутнього», ВГО «Асоціація правників України», ВГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають БПД» та Посольства США в Україні.

Програма «Адвокат майбутнього» – дієва мережа адвокатів, що об’єднує лідерів думок адвокатури, які надають правничу допомогу відповідно до найвищих етичних стандартів, є агентами змін у суспільстві та лідерами у професійній спільноті. 

Програма «Адвокат майбутнього» була започаткована у 2016 році і вперше реалізована у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що виконується Канадським бюро міжнародної освіти за підтримки Уряду Канади у співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги. Наразі вона впроваджується і розвивається за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні Громадською організацією «Адвокат майбутнього» у партнерстві з Асоціацією правників України та Всеукраїнським об’єднанням адвокатів БПД.

Останні новини

Всі новини