Що було б з казками, якби їх писали адвокати?

Деформація професійна — це комплекс змін у структурі особистості, що виникають під впливом змісту, організації та умов професійної діяльності. Професія адвоката не є виключенням.

Одного разу на тренінгу з юридичного розмислу та письма ми попросили адвокатів написати казку про Колобка своєю такою рідною юридичною мовою. Ми не пожалкували, бо тепер періодично перечитуємо ці казки і посміхаємось. Чого і Вам бажаємо.

Дякуємо авторам захоплюючих рімейків, які до останнього тримають інтригу та заглиблюють нас у світ казки крізь кримінальне право.

 

 

Максим Магда

Жоден з героїв казки «Колобок» не може бути притягнутим до кримінальної відповідальності

За версією слідства, Дід і Баба не могли створити Колобка, не вдавшись до незаконної трансплантації органів. Однак жодних доказів цьому стороною обвинувачення надано не було, обвинувачення ґрунтується виключно на припущенні. Більше того, згідно з висновком хлібо-булочної експертизи, створення об’єктів типу «Колобок» з залишків муки та висівок без додавання м’яса, печінки та інших білково-вмісних пиріжково-чебуречних елементів цілком можливе.

Колобку інкримінувалось те, що він фактично вкрав у Діда і Баби останні харчі – згадані вище залишки муки і висівок. Спосіб крадіжки був доволі зухвалим, відомим під назвою «винести в собі», що здебільшого характерно для працівників підприємств спирто-промислової галузі. Водночас цілком очевидно, що його метою було не викрадення майна, а втеча з місця проживання, що склад окремого злочину не утворює. Той факт, що Колобок представляв собою згадані залишки, є наслідком дій потерпілих. Таким чином, через відсутність прямого умислу, який є невід’ємним елементом викрадення, склад злочину проти власності відсутній.

Лисиця обвинувачувалась в умисному вбивстві колобка шляхом його поїдання. Однак, проаналізувавши норми як Загальної, так і Особливої частини Кримінального кодексу, робимо висновок про відсутність у її діях складу злочину одночасно з кількох причин.

По-перше, вона діяла в умовах необхідної оборони. Ще на досудовому слідстві було встановлено, що перед тим, як бути з’їденим, Колобок співав голосом Стаса Міхайлова пісню у жанрі російського шансону під назвою: «А я от бабушки ушел», що в свою чергу представляю загрозу для життя не лише конкретної особи, а й мешканців лісу в цілому. Оскільки прибити Колобка дровенякою Лисиця не могла, бо в неї лапки, єдиним способом відвернути загрозу полягав лише у поїданні.

По-друге, склад умисного вбивства передбачає, що потерпілим від цього злочину може бути лише людина. Після того, як Колобок оце все заспівав, назвати його людиною не наважився навіть прокурор.

І, нарешті, суб’єктом умисного вбивства може бути лише фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Те, що в умовах дикого лісу лисиці не живуть більше 10 років, є загальновідомим фактом, який не потребує доказування. Та й цілком очевидно, що не можна назвати осудною особу, яка стверджує, що їй голосом Стаса Міхайлова співав шансон шматок тіста.

Таким чином, вина героїв казки є недоведеною, в їхніх діях відсутній склад будь-якого злочину. Єдиним, хто може нести відповідальність за те, що сталося, є держава в особі Пенсійного фонду та соціальних служб, які не виплачували Діду з Бабою пенсію, позбавили їх можливості отримувати субсидії та не надавали жодної допомоги, що, власне, і призвело до зазначених подій. Але ці обставини в рамках даного провадження не розглядались.

 

Наталія Бухта

Баба не повідомила орган державної влади про зміну сімейного стану, що призвело до безпідставно отримання сум допомоги для внутрішньо переміщених осіб.

ІІ. Мало місце не  виконання обов’язку уповноваженою особою сім’ї про зміну майнового стану.

Була сім’я баби і діда. Вони жили довго, більше 20 ти рокі у шлюбі. Проживали на території Луганської області, що на даний час є непідконтрольною частиною. Переїхавши на територію України та набувши статусу внутрішньопереміщеної особи, отримали право на державну соціальну допомогу для внутрішньо переміщених осіб. Маючи важке матеріальне становище, бажаючи набути більших соціальних гарантій спекли Колобка. Баба намела борошна, провела заміс і спекла Колобка. Положила охолоджуватись. Внаслідок чого Колобок втік, а баба вирішила, що її сімейний стан не змінився.

ІІІ. Не повідомлення бабою важливих відомостей призвело до отримання соціальних безпідставних гарантій.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 року (надалі – Закон №1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 4 Закону №1706-VII встановлено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно дост.7 Закону №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація, зокрема, прав на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України.

ІV. Висновок

Баба будучи уповноваженою особою не повідомила державний орган про зміну складу сім’ї, за що вона буде нести відповідальність у зв’язку з отриманням безпідставних виплат від держави.

 

Грицаєнко Олена

Баба не виконала покладені на неї обов’язки по догляду за Колобком що призвело до його смерті за що має понести кримінальну відповідальність.

Злісне невиконання опікунами встановлених законом обов’язків по догляду за особою, щодо якої встановлена опіка що спричинило тяжкі наслідки є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 166 КК України).

Колобок перебував під доглядом Діда та Баби. Баба назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла Колобка. Баба та Дід перебувають у шлюбі. Дитина, яка народжена у шлюбі, походить від подружжя (ч. 1 ст. 122 СК України). Отже, Баба та Дід є особами на яких покладено обов’язок по догляду за Колобком.

Мало місце неналежне виконання батьківських обов’язків. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я (ч. 2 ст. 150 СК України). Батьки або особи, які їх замінюють зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я (ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства»). Баба поклала Колобка на вікні, що розташовувався на відстані 1,5 метра над рівнем землі, щоб він простигав. Враховуючи малолітній вік Колобка баба повинна була усвідомлювати, що його перебування на вікні без нагляду дорослих створює реальну небезпеку для його здоров’я в першу чергу в результаті можливого падіння з вікна. Баба була відсутня протягом трьох годин, протягом цього часу Колобок перебував без належного нагляду. Отже, мало місце неналежне виконання обов’язків щодо піклування про здоров’я малолітнього Колобка.

Неналежне виконання батьківських обов’язків призвело до смерті Колобка. Перебуваючи на вікні без нагляду дорослих, Колобок, в силу малого віку, зістрибнув з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою. По дорозі він зустрів спершу зайчика, потім вовка, ведмедя і в кінцевому випадку опинився віч на віч з лисицею, яка його з’їла. З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження тяжкими наслідками можуть, зокрема, визнаватися смерть однієї чи декількох осіб, значна шкода здоров’ю людей, майнова шкода у великому чи особливо великому розмірах тощо (постанова ВС від 20.06.2018 у справі № 566/606/15-к). Отже, неналежне виконання батьківських обов’язків Бабою призвело до тяжких наслідків.

Всі складові ознаки неналежного виконання батьківських обов’язків Бабою підтверджені достатніми фактичними обставинами. Баба несе кримінальну відповідальність за невиконання покладених на неї обов’язки по догляду за Колобком що призвело до тяжких наслідків – смерті Колобка.

 

Євген Большаков, Юрій Костюк

Потерпілі Баба та Дід належать до вразливої верстви населення. Шляхом надважких зусиль Баба назбирала борошна та спекла Колобка.

Внаслідок використання Бабою продуктів сумнівного походження виявилося, що Колобок є живою істотою, а саме неповнолітньою особою, народженою на території України. Користуючись правом вільного пересування, гарантованим ст. 33 Конституції України, Колобок вирушив у подорож шляхами загального користування.

Рухаючись по дорозі, о 12 годині 10 хвилин Колобок зустрів Зайця, який мав намір у зухвалий спосіб з використанням сили та катувань позбавити Колобка життя. Мала місце погроза вбивством, яка кваліфікується за ст. 129 Кримінального кодексу України. Колобку вдалося врятувати своє життя та уникнути нападу з боку Зайця через втечу.

Подібний склад злочину вбачається у діях Вовка та Ведмедя, які зустріли Колобка на дорозі о 12 годині 20 хвилин та о 12 годині 30 хвилин відповідно. У цих випадках Колобку також вдалося врятуватись втечею.

Близько 13 години, рухаючись по дорозі на перетині шляхів Казятин – Бердичів Лисиця зустріла Колобка. Колобок почав глазувати з Лисиці, на що остання образилася. Колобок дійсно тяжко образив Лисицю непристойною поведінкою особливо принижуючи гідність та ганьбивши честь останньої. Ця образа спричинила Лисиці сильне душевне хвилювання, яке у неї виникло раптово. Саме в цей момент у Лисиці виник умисел на позбавлення життя Колобка шляхом його поїдання.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, направленого на позбавлення життя Колобка о 13 годині 10 хвилин Лисиця, шляхом зловживання довірою та посилаючись на неіснуючі вади хронічної хвороби слуху, запросила Колобка сісти їй на ніс. В момент скоєння кримінального правопорушення, підкинувши Колобка до гори, вона згодом заковтнула його, чим спричинила Колобку тяжкі тілесні ушкодження. Внаслідок цих насильницьких дій наступила смерть на місті скоєння злочину.

Зазначене кримінальне правопорушення кваліфікується частиною 1 статті 115 КК України.

Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення Лисиця визнала повністю та щиро покаялася. Цивільні позови потерпілих Баби та Діда про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнає в повному обсязі.

 

Єфіменко Марія

Блокбастер «Колобок»

Дід та баба будучи співучасниками скоїли злочин (суспільно-небезпечне діяння) що призвело до смерті онука. Мало місце протиправна поведінка та недбалість двох дорослих людей.

Перебуваючи на межі зубожіння, дід та баба вдалися до рішучого кроку з планування сім’ї та не зважили ризики виховання (обов’язки сімї) малолітньої особи.

Враховуючи, місце проживання (розташування) хатини  поблизу лісу, дід та баба вдалися до рішучих дій тим самим створили небезпеку (пряму) для Колобка (недбалість).

Ураховуючи, що Колобок є малолітньою особою, яка не розуміє відповідальності за свої дії (непослідовність дій, цікавість) та сприйняття світу у рожевих окулярах.

Ураховуючи поважний вік баби та діда вони не усвідомлювали своїх дій та не могли передбачати загрози для близької людини.

Щодо інших учасників оповідання (казки) то вони мали злий умисел та хотіли втамувати спрагу ( їжа) тим самим розуміючи що це призведе до смерті (позбавить життя).

Тому, їх провокації є замахами на вбивство та дії лисиці є завершеними та вбивством та вони мають бути покараними згідно законодавства (умисел, суспільна  небезпека та наслідки..)

Тваринний світ у своєму житті керується інстинктами виживання, маючи за  мету втамування спраги голоду та використовуючи свої природні якості (хитрість, сила) ..

P.S. Герої казки є персонажами українського фольклору та народної творчості, тому не хотілося б їх засуджувати чи навпаки вихваляти, тим самим вдаватися до цитування законодавства (статей).

 

 Вадим Матвіїв

КОЛОБОК

(на новий лад, про який Дід і Баба подумати не могли)

Дід і Баба проживали однією сім’єю.

Були собі дід та баба. Вели спільне господарство. Дід знав, що знаходиться в засіку у хижці.

Норма ч. 2 ст. 3 СК України визначає, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Сім’я Діда та Баби є малозабезпеченою, приготували останню не збалансовану страву.

Дожились уже до того, що й хліба нема. На прохання Діда Бабуся витопила в печі, замісила гарненько борошно та спекла колобок із залишків борошна, які назмітала у засіку.

Отже, сім’я не мала продуктів харчування, необхідних для забезпечення повноцінного раціону, адже Баба приготувала їжу з рештків запасів борошна. Сім’я належить до категорії соціально не захищених і потребує допомоги.

За статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» малозабезпечена сім’я – сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Згідно п. 2 постанови КМУ №250 від 24.02.2003 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

У Діда та Баби виникло право спільної сумісної власності на новостворену річ.

Колобка не існувало до моменту його виготовлення (створення) Бабою, яка діяла в інтересах сім’ї.

Норма п. 1 ст. 331 ЦК України визначає, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України визначено, підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя, а саме:

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За нормою ч. 1 ст. 61 СК України об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Варіант №1: Заєць, вовк і ведмідь хотіли розпорядитися колобком на власний розсуд.

Норма ч. 1 ст. 335 ЦК України визначає, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Для зайця, вовка та ведмедя власник колобка невідомий. Вони не звернулися до органу місцевого самоврядування, щоб останній:

– подав заяву про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно;

– зробив оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.

Отже, заєць, вовк і ведмідь, намагалися з’їсти колобка з порушенням встановленого порядку обліку та прийняття у власність безхазяйної речі.

Варіант №2: Заєць, вовк і ведмідь вчинили замах на злочин.

Частина 1 ст. 193 КК України визначає, що злочином є незаконне привласнення особою знайденого чи такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність

У свою чергу, статтею 15 КК України визначено поняття «замаху на злочин» і момент, коли він є закінченим. Зокрема:

1. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» культурні цінності – це об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення.

Колобок є древнім легендарним персонажем народної творчості. Його не класифікована суб’єктність до цього часу не дозволяє науковцям зробити  однозначні висновки щодо приналежності до живої чи неживої природи. Так, з трьох фундаментальних властивостей життя (саморегуляції, самовідтворення і самооновлення), колобок володів лише однією – саморегуляцією, як здатністю підтримувати та відновлювати відносну сталість свого складу й перебігу функціональних процесів після їхньої зміни. При наявності кількох зовнішніх ознак, притаманних живому організму (рух коченням і здатність відтворювати звуки з певними мелодією та ритмом), він не проявляв основних функцій і атрибутів життя: обміну речовин, живлення, дихання, виділення, росту тощо.

Таким чином: колобок має наукове, художнє, етнографічне значення, а відсутність класифікації – пояснює написання в давніх текстах іменника «колобок» з маленької букви.

Поведінка зайця, вовка та ведмедя характеризувалася злочинним умислом на привласнення колобка з корисливих мотивів. Наявність у них функціональних кінцівок і зубів, вигуки «Колобок, колобок, я тебе з’їм!», а також співвідношення маси і сили тварин щодо маси і сили колобка, свідчили про виконання ними усіх дій, які вони вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Означене вище дозволяє стверджувати, що заєць, вовк і ведмідь вчинили замах на злочин, передбачений ч. 1 ст. 193 КК України, який є закінченим.

Хитрість Лисиці допомогла їй з’їсти колобка.

Вдавши з себе особу, яка щиро цікавиться творчістю, але нібито має вади слуху, лисичка заманила колобка собі на язик. Пояснила своє прохання тим, що їй так чутніше буде.

Попри значний культурно-історичний вік, колобок, в силу специфічної суб’єктності (див. вище пояснення) не набув досвіду поводження з особами жіночої статі, а тим паче з рудими, та не усвідомлював ризиків оральної близькості. Почав співати.

Лисичка не дала колобкові закінчити пісню, а – гам його! Та й з’їла!

 

Юлія Яшан

Казка «Колобок»: юридична  імпровізація.

Жили собі баба та дід, які перебували в скрутному матеріальному становищі, не мали джерел для існувати,  за попередньою змовою між собою домовилися створити хлібобулочний виріб – колобок. Оскільки інстинкт самозбереження вимагає  використовувати всі свої зусилля, ідеї для виживання на мінімальну пенсію в Україні.

Дід, як організатор створення хлібобулочного виробу Колобок, маючи намір в подальшому з Бабкою його з’їсти, що розцінюється як насильницьке позбавлення життя в розумінні того, що колобок став живою істотою, дав вказівку своєму виконавцю – Бабі вчинити таємне викрадення чужого майна шляхом піти в хижку та назмітати у засіку борошно для створення колобка.

Бабка, як організатор, злочинної групи  вчинила дії спрямовані на створення хлібобулочного виробу – колобка, з метою його подальшого насильницького позбавлення життя. Під час створення колобка бабка вчиняла дії щодо розведення багаття в печі, таємного збирання в засіках борошна, що надало їй можливість створити колобка. Новостворений хлібобулочний виріб колобок бабка залишила на вікні для завершення свого злочинного умислу, та в подальшому разом з організатором, щоб не вмерти, з’їсти його.

Колобок, якщо розцінювати його як живу істоту, з підстав його здібностей розмовляти та співати, розуміючи, що знаходиться у небезпеці, з обстановки що склалася, у відсутності нагляду та халатності  з боку злочинної групи ( організатора діда та виконавця баби) – втік.

Колобок маючи такий синдром «дромоманія» (від грецьких слів «дромос» — дорога і «манія» — одержимість), що був набутий ним під час створення внаслідок інтенсивного замісу тіста виконавцем бабкою, почав без конкретного місця призначення почав котитися в напрямку дороги, а потім докотився до лісу, де проживала інша злочинна організована група під назвою «Ссавці», про що колобку не було відомо.

Колобок, вважаючи, що його життю вже не загрожує небезпека. З набутим досвідом та віковим показником вважав, що всі звірі та подобні йому істоти мають доброзичливі наміри та повагу один до одного, що було хибним судженням колобка та надавало колобку набути статус потерпілого.

Так, колобок втікши від злочинців у вигляді бабки та діда, опинився у лісі, в місце, що є небезпечним, в якій вчиняла свої протиправні дії  злочинна організована група під назвою «Ссавці», до складу якої входили заєць, ведмідь, вовк та лисиця, основною діяльністю яких було – вчинення незаконного позбавлення життя, що кваліфікується як вбивство.

Отже, колобок, як хлібобулочний виріб, не маючи друзів та товаришів, вирішив сховатися у лісі. Знаходячись, у лісі колобок  з інтервалом у п’ятнадцять хвилин спочатку зустрів учасників злочинної групи: зайчика, потім вовка, медведя, які мали на меті з’їсти колобка, що є  насильницьке позбавлення життя, яке виражалося у погрозі «Колобок  я тебе з’їм». Однак не довели свої наміри до кінця від обставин незалежних від них, що не дає їм підстав від звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 115 КК України.

Колобок, здійснивши втечу від зайця, вовка, медведя вважаючи, що небезпека його життю та здоров’ю відсутня зустрів лисицю, яка маючи намір на насильницьке позбавлення колобка життя шляхом поїдання, що також виражалося у погрозі колобку щодо його поїдання, почала  вчиняти дії спрямовані на викликання довіри у колобка.

Так, лисиця, з корисливих мотивів,  з умислом на заподіяння смерті Колобку, діючи протиправно та цілеспрямовано використовуючи довіру колобка з’їла  останнього,  що вчинила вбивство з корисливих мотивів.

Отже, колобок, уникнувши небезпеки від злочинної групи, у складі бабки та діда, став жертвою організованої злочинної групи «Ссавці», до складу якої входили: заєць, ведмідь, вовк, лисиця,  які в природу своїх інстинктів, єдиним способом їх існування є вбивство.

Однак,  організована злочинна група «Ссавці», не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності оскільки не є суб’єктами кримінальної відповідальності, а колобок не є об’єктом злочину.

 

Станіслав Дзюман

Всі персонажі казки без виключення мають понести кримінальну відповідальність.

Мало місце невиконання батьками (дідом і бабою) обов’язків по догляду за дитиною. Батьківські права та обов’язки визнаються за особами, відносно яких наявні безспірні відомості, що вони є батьком або матір’ю даних дітей. Так, баба пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав. А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою. Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. (ст. 166 КК України). Отже, баба й дід в неповній мірі виконували свої обов’язки,  в результаті чого колобок зник.

Лунали погрози вбивством хлібобулочному виробу (колобку) з обмеженими можливостями, який перебував у безпорадному стані (не мав рук і ніг). Про безпорадний стан коректно говорити в тих випадках, коли злочинець усвідомлює його з боку потерпілого та користується цим станом для вчинення злочину. Колобок, колобок, я тебе з’їм! – каже йому заєць, який зустрів його в лісі.

• Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:
• Ану заспівай!…

Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, – карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років. (ст. 129 КК України). А тому, була велика вірогідність того, що заєць не обмежиться лише словами.

Аналогіча ситуація склалася з вовком та ведмедем.

Лисиця вбила малолітнього умисно. Стрічається з лисичкою:

• Колобок, колобок, я тебе з’їм!
• Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.
• Ану заспівай!

Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від зайця втік,

Я від вовка втік,

Від ведмедя втік,

То й від тебе втечу!

• Ну й пісня ж гарна! – каже лисичка. – От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.

Колобок скочив їй на язик та й почав співати:

Я по засіку метений…

А лисичка – гам його! Та й з’їла! Умисне вбивство малолітньої дитини, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство (згадаємо про репутацію хитрої лисиці з дитячих казок) – карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Отже, лисиця умисно та протиправно позбавила колобка життя.

Причиною того, щоб від колобка не залишилось і крихти – є неналежне виконання дідом та бабою своїх батьківських обов’язків, в результаті чого лисиця не залишила йому шансів на життя.

The End

***

Матеріали, викладені у цій статті — це особисті думки автора. Вони не є офіційною позицією ГО «Адвокат майбутнього», ВГО «Асоціація правників України», ВГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають БПД» та Посольства США в Україні.

Програма «Адвокат майбутнього» — дієва мережа адвокатів, що об’єднує лідерів думок адвокатури, які надають правничу допомогу відповідно до найвищих етичних стандартів, є агентами змін у суспільстві та лідерами у професійній спільноті.

Програма «Адвокат майбутнього» була започаткована у 2016 р. і вперше реалізована в межах проєкту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що виконується Канадським бюро міжнародної освіти за підтримки Уряду Канади у співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги. Наразі вона впроваджується і розвивається за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні, Громадською організацією «Адвокат майбутнього», у партнерстві з Асоціацією правників України та Всеукраїнським об’єднанням адвокатів БПД