Юридичний аналіз та написання юридичних текстів
Маючи 25‑річний досвід адвокатської діяльності, я доволі часто замислювалася над тим, що є найважливішим для успішного адвоката? Знання матеріального і процесуального права? Так. Вміння налагодити ефективну комунікацію з клієнтом? Так. Навички ораторського мистецтва? Так. А також ще багато-багато іншого.
За період з вересня 2018 р. до лютого 2019 р. у межах програми «Адвокат майбутнього», за підтримки посольства США в Україні, відбулися 6 триденних тренінгів на тему «Юридичний аналіз та написання юридичних текстів», в яких взяли участь близько 150 правників (більше ніж 120 адвокатів — випускників програми «Адвокат майбутнього», а також представники НАБУ та САП).
Тренінг проводила унікальний спеціаліст — Оксана Колумбет. Разом з колегами-юристами Сергієм Гончаренком та Андрієм Орлеаном мені пощастило взяти участь у цих тренінгах у ролі експерта. Окрему вдячність за безцінні знання висловлюю експерту Пітеру Ярошу, американському федеральному прокурору, який наразі є радником з правових питань Департаменту Юстиції США в Посольстві США в Україні. Оскільки предмет з аналізу та написання юридичних текстів є невідомим для більшості юридичних шкіл в Україні, Оксана Колумбет разом з Пітером Ярошем будували цей тренінг саме на досвіді шкіл США та Західної Європи.
Про що цей тренінг?
По‑перше, він про закони. Не про законодавчі акти, а про закони природи, які існують незалежно від нашої волі та бажання їх дотримуватися. Наприклад, закон гравітації. Він однаковий всюди на Землі, незалежно від того, чи знаємо ми про нього, чи віримо в нього. Де б не відбувалося падіння, цей закон спрацює однаково. За такими законами природи працює мозок людини. Він обробляє інформацію згідно зі своїми унікальними можливостями, відповідним чином її сприймає та опрацьовує. Тому лінгвістика юридичного тексту має враховувати ці особливості нашого сприйняття. Наприклад, найбільша концентрація уваги під час читання тексту — в перші 15 секунд. Отже, найбільш важлива інформація має подаватися на початку кожного абзацу тексту. Враховуючи такі властивості мозку, речення мають бути не занадто довгими, а юридичний текст повинен будуватися логічно та послідовно. Таким чином, принципи роботи мозку мають визначати принципи організації юридичного тексту.
По‑друге, про вміння аналізувати норму закону. Якщо хочеш бути зрозумілим і переконливим, потрібно проаналізувати норму, з якою працюєш. Адвокати на тренінгах вчилися розуміти, як логічна структура тексту залежить від структури норми. Під час тренінгу ми визначали кількість окремих елементів, відрізняли кумулятивні елементи норми від альтернативних, працювали з винятками, зазначеними в нормі. Це було цікаво і важко одночасно. Попередній досвід заважав і не давав почуватися впевнено. Роками напрацьовані мовні звороти заважали рухатися вперед. Однак колеги були наполегливими та протягом 3‑х днів ламали власні стереотипи.
Також неодмінною складовою роботи з написання юридичних текстів є вміння синтезувати елементи з різних норм. На мою думку, розбивати норму на елементи, синтезувати їх та під кожен елемент наводити факти — це найважливіше вміння для адвоката/юриста. Кожен елемент норми потребує наявності доказів (фактів). Відсутність доказів хоча б щодо одного з елементів робить неможливим отримання бажаного результату у справі. Це варто використовувати не лише у процесі написання власного тексту, але й під час аналізу документів опонента. Що стосується організації юридичного тексту, то кількість абзаців в ньому залежить від кількості елементів норми. Кожному елементу в тексті присвячується окремий абзац.
По‑третє, учасники тренінгів отримали знання щодо форматів організації юридичного аналітичного тексту. Ви чули колись про IREC, CREC, CREAC, CRUPAC? Ні? Раніше я також не знала, що означає ця абревіатура. Це чотири формати організації юридичного аналітичного тексту. За такими форматами пишуть і позовну заяву, і клопотання, і юридичний висновок, і виступ на дебатах. Як обрати потрібний формат? Це залежить від складності завдання, що стоїть перед юристом, а також від бажання юриста. Після такого вибору адвокат/юрист під час написання юридичного тексту має дотримуватися обраного формату в кожному абзаці.
Як не замовчувати в юридичному тексті сумнівні факти
Як правило, адвокатська практика складається таким чином, що про сумнівні докази заведено не згадувати. Тренінг показав, що маючи «слабкі» факти, все ж таки краще їх згадати, розуміючи, що протилежна сторона може ними скористуватися на свою користь. До того ж не просто згадати, а при цьому спростувати можливі аргументи щодо їх «слабкості». Спростування як логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необґрунтованість тези, може відбуватися різними способами:
- шляхом спростування тези (фактами, доведенням істинності нової тези, виведення з тези наслідків, що суперечать дійсності);
- шляхом спростування аргументів (встановлення хибності, недостатності аргументів, виявлення сумніву в істинності аргументів, виявлення сумніву в надійності джерела аргументів);
- шляхом спростування демонстрації (знаходження помилок у формі, виявлення порушень правил у побудові умовиводу).
Другий день заходу був присвячений роботі з фактами. Адвокати згадали про різницю між доказуванням у цивільному (баланс імовірностей) та кримінальному (поза будь-яким розумним сумнівом) процесах, вчилися поділяти факти на релевантні (належні) та нерелевантні, визначальні й пояснювальні, відрізняти факти від тверджень і припущень, визначати порядок (послідовність) представлення фактів у юридичному тексті, а також обговорювали, як відобразити в тексті відсутність факту як факту. Учасники з великим зацікавленням виконували практичні завдання тренінгу. Під час виконання та обговорення завдань ми сперечалися, сумнівалися, спростовували та погоджувалися.
Юридичний текст cкладається з двох частин: опис фактів і текст доказування. На тренінгу учасникам складніше було впоратися саме з описом фактів. Тому в практичних вправах ми відрізняли факт від суб’єктивної характеристики, умовиводу з обставин, юридичного висновку, думки про факт, доказів, що пропонуються для доведення заявленого факту. Наприклад, потерпілий народився 31.10.2007 р. — це факт. Потерпілий є малолітньою дитиною — це умовивід, виходячи з визначення малолітньої дитини, яке міститься у відповідній нормі закону, та факту народження. Начебто все просто. Проте під час виконання завдання з написання частини юридичного тексту (опису фактів) абсолютна більшість учасників зазнавала труднощів.
Наступний блок роботи під час тренінгу — після перегляду відеоматеріалу визначити можливу кваліфікацію дій особи, яка не надала допомогу дитині, що перебувала у небезпечному для життя становищі. Адвокати мали проаналізувати норму, описати її елементи та факти, отримані під час перегляду відео, виявити «слабкі місця», описати їх та надати на них контраргументи.
Третій день тренінгу був присвячений мовній майстерності: актуальне членування речення, перехідні слова і фрази, простота висловлювання. 
Адвокати дізналися, що таке речення-парасолька та яку роль воно відіграє під час написання тексту заперечення.
Отже, що робить юридичний текст зрозумілим? Сукупність таких чинників:
- інформація організована у смислові блоки, структура тексту доведення відповідає логічній структурі доведення і залежить від структури норми;
- логічна послідовність викладення;
- чергування теми (відомої інформації) та реми (нової інформації);
- вживання перехідних слів та фраз, що показують логічний зв’язок між реченнями;
- обґрунтовано короткі речення (не більше ніж 3‑4 прості речення у складі складного);
- тільки релевантна (належна) інформація (необхідно виключити інформацію, яка не вписується у структуру доведення);
- простота словесних конструкцій (у разі можливості заміна складних конструкцій простими);
- короткі смислові групи на початку речення (з дотриманням правил логіки);
- довгі смислові групи в кінці речення (за умови дотримання правил логіки);
- дотримання правил синтаксису (складання, впорядкування речень);
- правильна пунктуація (правила вживання на письмі розділових знаків);
- правильне вживання лексики (словникового складу мови);
- відповідні граматичні конструкції.
На завершення хочу процитувати слова однієї з учасниць після тренінгу: «Я завжди тікала від математики, тому що боялася її та не розуміла. Навіть через це пішла в юристи. Після цих 3‑х днів я зрозуміла, що юридичний текст — це саме математика. Він має свою формулу написання, вивчивши яку я стану зрозумілою і переконливою. Не знаю, як я могла працювати, не розуміючи цієї формули. Жалкую, що ці знання отримала лише через 10 років адвокатської практики. Цю формулу мають знати та застосовувати всі учасники правосуддя».
***
Матеріал, викладений у цій статті — це особисті думки автора. Вони не є офіційною позицією ГО «Адвокат Майбутнього», ВГО «Асоціація правників України», ВГО «Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають БПД» та Посольства США в Україні.
Програма «Адвокат Майбутнього» – дієва мережа адвокатів, що об’єднує лідерів думок адвокатури, які надають правничу допомогу відповідно до найвищих етичних стандартів, є агентами змін у суспільстві та лідерами у професійній спільноті.
Програма «Адвокат майбутнього» була започаткована у 2016 році і вперше реалізована у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що виконується Канадським бюро міжнародної освіти за підтримки Уряду Канади у співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги. Наразі вона впроваджується і розвивається за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні Громадською організацією «Адвокат майбутнього» у партнерстві з Асоціацією правників України та Всеукраїнським об’єднанням адвокатів БПД.
