Етика адвоката: прийняття доручення клієнта

В рамках проекту «Етика адвоката» Асоціації правників України (АПУ) Дмитро Кухнюк, адвокат, к.ю.н., експерт програми «Адвокат Майбутнього» ділиться практичними порадами щодо дотримання Правил адвокатської етики при прийнятті адвокатом доручення клієнта.

***

Одним із наріжних каменів законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність є дотримання адвокатом правил адвокатської етики, які відповідно до преамбули цих правил слугують обов’язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов’язків…, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

У Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 листопада 2012 р. (надалі — «Закон») Правила адвокатської етики згадуються в різних контекстах, зокрема:

• кваліфікаційний іспит полягає у виявленні особи, яка виявила бажання стати адвокатом, зокрема теоретичних знань з адвокатської етики (ч. 2 ст. 9 Закону);
• обов’язок дотримання правил адвокатської етики закріплений у тексті присяги адвоката (ч. 1 ст. 11 Закону);
• під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 20 Закону);
• обов’язок дотримання присяги адвоката України та правил адвокатської етики є одним із професійних обов’язків адвоката (п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону);
• зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (ч. 5 ст. 27 Закону);
• адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги, він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, якщо результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, суперечать правилам адвокатської етики (п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону);
• порушення правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком (п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону);
• систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики є однією з виключних підстав для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю (п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону);
• таке ж порушення, що підриває авторитет адвокатури України, є однією з виключних підстав для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю (п. 4 ч. 2 ст. 32 Закону);
• про надзвичайну важливість правил адвокатської етики для адвокатів в Україні свідчить те, що виключну компетенцію щодо їх затвердження має з’їзд адвокатів України (п. 3 ч. 7 ст. 54 Закону).

Отже, при прийнятті доручення клієнта надзвичайно важливо разом із приписами ч. 2 ст. 21, ст. 27 та 28 Закону враховувати положення розділів 2 та 3 Правил адвокатської етики, зокрема положень ст. 17 — 27 Правил.

Для цього до укладення договору про надання правової допомоги або прийняття доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги необхідно з’ясувати питання які викладені нижче.

1. Чи не призведе укладення договору до конфлікту інтересів між клієнтом та адвокатом або різними клієнтами адвоката?
2. Чи не виходить доручення на виконання дій за межі професійних прав і обов’язків адвоката?
3. Чи не є протиправними, не суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, Правилам адвокатської етики результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає?
4. Чи не брав адвокат участі у відповідному провадженні і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом?
5. Чи не може призвести виконання договору про надання правової допомоги до розголошення адвокатської таємниці?
6. Чи не є адвокат членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги?
7. Чи не може виконання договору суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів?
8. Чи не надає адвокат правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги?
9. Чи є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно доручення, норми Правил адвокатської етики, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом?
10. Чи потрібна адвокату спеціальна підготовка, що виходить за межі звичайної підготовки до справи і вимагає значного часу через відсутність у адвоката спеціальних знань законодавства, що підлягає застосуванню в даному випадку, або досвіду ведення відповідної категорії справ для досягнення рівня компетентності, необхідного для належного виконання доручення?
11. Чи існують якісь складнощі і/або чи можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов’язані з обсягом зайнятості адвоката?
12. Чи планує адвокат залучати до сумісного виконання доручення іншого адвоката, що має необхідні спеціальні знання, через відсутність спеціалізації, необхідної для виконання доручення?
13. Чи з’ясовані всі відомі клієнту обставини справи, що підлягає судовому розгляду, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у цій справі та її змісті, та чи запитані і вивчені всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта?
14. Чи не зв’язаний клієнт чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення?

У разі відповіді «так» на питання 1-8, адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням.

У разі відповіді «так» на питання 9, адвокат зобов’язаний відмовитися від прийняття доручення.

У разі відповіді «так» на питання 10, адвокат зобов’язаний до укладення угоди з клієнтом попередити його про необхідність такої підготовки.

У разі відповіді «так» на питання 11, адвокат зобов’язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов’язані з обсягом зайнятості цього адвоката.

У разі відповіді «так» на питання 12, клієнта має бути повідомлено про це до укладення договору.

У разі відповіді «ні» на питання 13, у справі, що підлягає судовому розгляду, адвокат повинен вчинити відповідні дії до підписання договору про надання правової допомоги.

У разі відповіді «так» на питання 14, адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання), у випадку згоди на це клієнта, зобов’язаний одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання), який раніше прийняв доручення від клієнта.

З’ясування всіх зазначених питань на етапі прийняття доручення клієнта допоможе уникнути можливих порушень приписів законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність та правил адвокатської етики на подальших етапах надання правової допомоги цьому клієнту.