Чи Зможе Україна Захистити Дітей від Сексуального Насильства?
Учасниця програми «Адвокат Майбутнього» Тамара Бугаєць, спеціально для Юридичної газети проаналізувала зміни до чинного законодавства про захист прав дітей.
Україна наближає національне законодавство до стандартів захисту прав дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації.
На жаль, в Україні злочини, пов’язані зі вчиненням сексуального насильства та сексуальної експлуатації дітей залишаються поза фокусом суспільної уваги. За даними досліджень міжнародних та громадських організацій лише частина таких злочинів повідомляється до Національної поліції України, а ще менша їх кількість потрапляє на розгляд до суду. Нерідко такі злочини вчиняють наближені до дитини особи. І в багатьох випадках, діти починають сприймати сексуальне насильство над собою як норму. Як наслідок, маємо процвітання дитячої проституції.
Поступово Україна наближає національне законодавство до європейських стандартів захисту прав дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації. Останні декілька місяців видались насиченими для українських парламентарів, які прийняли низку законів і внесли зміни до чинного законодавства в частині захисту прав дітей. Мова йде про два закони. Перший це – Закон України № 2227-VIII від 6 грудня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (надалі – Закон № 2227- VIII), другий це – Закон України № 2334-VIII від 14 березня 2018 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації» (надалі – Закон № 2334-VIII), який частково приводить українське законодавство до положень Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, яку Україна підписала та ратифікувала ще в 2012 році.
Розглянемо ці два закони з точки зору положень, що стосуються захисту дітей, зокрема від сексуального насильства та сексуальної експлуатації. Закон № 2227-VIII набере чинності з 11 січня 2019 року, окрім змін, що були внесені до статті 67 Кримінального кодексу України, яка доповнюється, зокрема, такою обтяжуючою обставиною, як вчинення злочину у присутності дитини — ця норма вже вступила в силу. Окрім цього, цей закон вносить суттєві зміни до Розділу ІV Кримінального кодексу «Злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи», зокрема до статей 152 «Зґвалтування» та 153 «Сексуальне насильство», яка зараз має редакцію «Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом». Закон № 2227-VIII дає визначення такому новому поняттю, як «добровільна згода потерпілої особи», яка вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин. Як буде встановлюватись цей результат вільного волевиявлення та що це за супутні обставини, поки важко сказати. Однак, важливо зазначити, що така добровільна згода не буде братись до уваги, якщо дії вчинятимуться по відношенню до малолітньої дитини.
Закон № 2334-VIII набув чинності 18 квітня 2018 року. Відповідно, були внесені зміни до статей 155 «Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку», 156 «Розбещення неповнолітніх» та 302 «Створення або утримання місць розпусти або звідництво» Кримінального кодексу України.
Що означають всі ці зміни?
1. Відтепер в Україні природні або неприродні статеві зносини з дитиною, яка не досягла шістнадцяти років вважаються злочином. Крапка. В судовому порядку не буде більше встановлюватись статева зрілість дитини спеціальною експертизою, достатньо лише встановлення віку дитини та самого факту статевих зносин.
2. Такі статеві зносини вважатимуться злочином у випадку, якщо вони вчинені повнолітньою особою, а отже статеві зносини між дітьми не мають піддаватись криміналізації.
3. Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи вважатимуться сексуальним насильством та є злочином. Якщо такі дії вчиняються по відношенню до малолітньої дитини, добровільність згоди до уваги не береться.
4. Зґвалтуванням вважатиметься вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із
вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з
використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди
потерпілої особи. Якщо дії вчинятимуться по відношенню до малолітньої дитини,
добровільність згоди також до уваги не береться.
За перші два місяці 2018 року до Національної поліції України вже було заявлено про 15 випадків зґвалтувань (8 щодо малолітньої дитини та 7 щодо неповнолітньої дитини), у 2017 році таких заяв було 79 (27 щодо малолітньої дитини та 52 щодо неповнолітньої дитини).
5. Посилено відповідальність за природні або неприродні статеві зносини з дитиною, яка не досягла шістнадцяти років та розбещення неповнолітніх, якщо ці злочини вчинюються не лише батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, як це було раніше, але і іншими членами сім’ї чи близькими родичами дитини, що визначені у пункті 1 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України. По цій категорії злочинів статистика також, на
жаль, невтішна. За перші два місяці 2018 року до Національної поліції України було заявлено про 50 випадків розбещення неповнолітніх (порівну щодо малолітніх та неповнолітніх дітей), у 2017 році таких заяв було 192 (140 щодо малолітніх та 52 щодо неповнолітніх). Якщо говорити про судову статистику, то в Єдиному реєстрі судових рішень за перші два місяці 2018 року за вчинення
розбещення неповнолітніх є 8 вироків, за 2017 рік таких вироків 44. З власного досвіду можу сказати, що це найтяжча стаття по доведенню вини і на це впливає багато факторів. На жаль, діти, насмілившись розказати комусь про свій біль перший раз і не отримавши належного захисту, зневірюються та вже не повідомляють про повторність сексуального насильства по відношенню до себе.
6. Посилено відповідальність за створення або утримання місць розпусти і звідництво із залученням малолітньої дитини. Такі зміни є позитивними, оскільки дають можливість суворо карати винних осіб. На разі, такі дії караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Маю надію, що зміни, які, насправді, такі довгоочікувані для України, покращать ситуацію захисту дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації. Разом з тим, кожному випадку сексуального насильства та сексуальної експлуатації відносно дитини має бути приділена належна увага з боку усіх фахівців, які мають пройти відповідну підготовку та бути навчені спілкуванню з дітьми різної вікової категорії, треба навчитись встановлювати довірливі стосунки з дітьми, а не відноситись до справи суто формально. Це стосується як поліцейських, слідчих, прокурорів, суддів, так і адвокатів. По цій категорії справ участь дитячого психолога є вкрай важливою. Кожна дитина має право бути почутою та висловлювати свої думки, заяви та свідчення дитини не повинні вважатися недійсними або ненадійними тільки з причини її віку. Кожна процесуальна дія за участю дитини має відбуватись у обстановці, що є дружньою до дитини. Протягом усіх судових та позасудових розглядів дитині має бути гарантована безпека. Забезпечення цих мінімальних принципів правосуддя, дружніх до дитини, дасть надію, що кількість випадків сексуального насильства та сексуальної експлуатації відносно дітей почне зменшуватиметься. Але для цього ще треба докласти багато зусиль.
Матеріал, викладений у цій статті, – це особисті погляди автора. Вони не є офіційною позицією програми «Адвокат Майбутнього», Асоціації правників України, Всеукраїнського об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади та Посольства США в Україні.
«Адвокат Майбутнього» – дієва мережа адвокатів, що об’єднує лідерів думок адвокатури, які надають правничу допомогу відповідно до найвищих етичних стандартів, є агентами змін у суспільстві та лідерами у професійній спільноті. Програма «Адвокат Майбутнього» була розроблена протягом 2016-2017 рр. за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» з експертним внеском Канадської асоціації юристів.
У 2018 р. Програма «Адвокат Майбутнього» реалізується Асоціацією правників України та Всеукраїнським об’єднанням адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки та проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади та впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти.
