Які є вимоги до конституційної скарги – поради судді КСУ Василя Лемака
Право людини може бути і не записаним в Конституції, але воно від цього не є неконституційним.
28 жовтня 2018 року у м. Києві у межах І Форуму адвокатів майбутнього відбулася спеціальна доповідь судді Конституційного суду України Василя Лемака на тему: «Вимоги до конституційної скарги».
«Наразі Конституційний суд України отримав більше тисячі скарг. Проаналізувавши близько 500 з них, було відкрито провадження в 20 справах. Кількість поданих заяв говорить про зацікавленість юристів до конституційних скарг. Ми бачимо, що рух подачі скарги інтенсифікується з кожним місяцем», – вже з перших хвилин суддя захопив увагу адвокатів вагомими фактами.
В Україні діє німецька модель аналізу справ: навіть якщо один суддя з трьох на колегії скаже, що є сенс відкривати провадження – воно буде передаватися на сенат, де вже 9 суддів будуть вирішувати, чи є там конституційний сенс. Тобто кожен суддя має можливість одним своїм голосом поставити таке питання перед сенатом.
Дотепер в Україні права людини і їх захист полягав у аналізі застосування закону. Наразі планку захисту прав людини піднято. Людина має право поставити під сумнів сам закон і поставити питання «Чи не порушує держава ті самі права людини, вкладаючи свавільний зміст у закон? Чи не є сам закон інструментом порушення прав людини?». Василь Лемак закликав учасників форуму використовувати цей механізм захисту прав людини.
Щодо формули конституційної скарги, то громадянин може поставити під сумнів весь закон або його частину, якщо цей закон був застосований в остаточному судовому рішенні, і особа вважає, що ним порушуються ті права, які визначені в Конституції.
В сукупності це – формула так званої нормативної конституційної скарги, яка передбачає можливість оскарження змісту закону або його частини, але людина не може оскаржити дії, які відбувалися за цим законом. Основною вимогою є обов’язкове застосування цього закону в остаточному судовому рішенні.
Закон може бути інструментом порушення прав людини. І лише конституційна скарга є механізмом захисту від порушення прав людини на цьому рівні.
Законом України про Конституційний суд визначено тримісячний термін для подачі скарги з моменту винесення остаточного судового рішення. Закон встановлює більшу визначеність на рахунок терміну «вичерпність» національних засобів захисту прав людини у світлі остаточного судового рішення. Вичерпаністю національних засобів правового захисту вважається рішення апеляційної інстанції, а якщо законом передбачено касаційне оскарження – рішення суду касаційної інстанції.
Хто може подавати скаргу? Законом передбачається тільки перелік осіб, які не можуть це зробити. Важливо, що суб’єкт повинен розуміти, що скарга може подаватися лише в інтересах самого суб’єкта. Пан Василь також розповів, що наразі планується підготувати формуляр скарги за прикладом ЄСПЛ.
Від себе суддя КСУ зауважив, що якщо громадянин відчуває, що його права були порушені, але він не можете знайти цього права в переліку в Конституції – використовуйте формулу посилання на ч.1 ст.22 Конституції – перелік прав людини не є вичерпним. Конституція України містить 30 формулювань про права людини. Треба не плутати поняття «формулювання прав людини», які є в Конституції з «правами людини», які гарантується Конституцією. Право людини може бути й не записаним в Конституції, але воно від цього не є неконституційним. Головне у цьому випадку – правильна аргументація.
Окрім цього, пан суддя зауважив про існування випадків явної необґрунтованості скарг. Для уникнення цього можна керуватися вимогами конвенційної системи та практикою ЄСПЛ. Конвенція містить параграфи про те, що вважається очевидною необґрунтованістю.
Також Василь Лемак зауважив, що поняття Закону розповсюджується на декрети Уряду та постанови Президії ВРУ, що приймалися у перші роки Незалежності.
Щиро вдячні судді Конституційного суду Василю Лемаку за надзвичайно цікаву доповідь!
Читати далі:
Поради адвокатам у кримінальному процесі – нотатки з першої сесії форуму.
Ефективний судовий захист – поради від експертів другої сесії форуму.
Секрети побудови успішної практики – нотатки з третьої сесії форуму.
***
Матеріали, викладені у цій статті, – це особисті погляди авторів. Вони не є офіційною позицією програми «Адвокат Майбутнього», Асоціації правників України, Всеукраїнського об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади та Посольства США в Україні.
«Адвокат Майбутнього» – дієва мережа адвокатів, що об’єднує лідерів думок адвокатури, які надають правничу допомогу відповідно до найвищих етичних стандартів, є агентами змін у суспільстві та лідерами у професійній спільноті.
Програма «Адвокат Майбутнього» була розроблена протягом 2016-2017 рр. за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» з експертним внеском Канадської асоціації юристів. У 2018 р. Програма «Адвокат Майбутнього» реалізується Асоціацією правників України та Всеукраїнським об’єднанням адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки та проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади та впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти.